Загальна кількість переглядів сторінки

Методична скринька

Інтегровані уроки, як засіб формування мовленнєвої компетенції учнів

Проблема інтеграції навчання і виховання важлива і сучасна як для теорії, так і для практики. Її актуальність зумовлена змінами у сфері науки і виробництва, новими соціальними запитами.
Доцільність інтегрованих уроків випливає із завдань інтеграції знань, умінь та навичок учнів з основ наук.
Інтегрований урок об’єднує блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї проблеми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня, що дає змогу пізнавати певне явище різнобічно, досягати цілісності знань. Він спрямований на розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах. Цей урок забезпечує формування в учнів цілісної системи уявлень про діалектико-матеріалістичні закони пізнання навколишнього світу у їх взаємозв’язку та взаємозумовленості і сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування.
Мета інтегрованих уроків – формування в учнів цілісного світогляду про навколишній світ, активізація їх пізнавальної діяльності; підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу; створення творчої атмосфери в колективі учнів; виявлення здібностей учнів та їх особливостей; формування навичок самостійної роботи школярів з додатковою довідковою літературою, таблицями міжпредметних зв’язків, опорними схемами; підвищення інтересу учнів до матеріалу, що вивчається; ефективна реалізація розвивально-виховної функції навчання.
Відмінність інтегрованого уроку від традиційного в тому, що предметом вивчення (аналізу) на такому уроці виступають багатопланові об’єкти, інформація про сутність яких міститься в різних навчальних дисциплінах; широка палітра використання міжпредметних зв’язків при різнобічному розгляді однопланових об’єктів; своєрідна структура, методи, прийоми і засоби, які сприяють його організації і реалізації поставлених цілей.
Елементи змісту інтегрованих уроків:
- знання, уміння і навички (лінійні та пересічні);
- досвід творчої діяльності;
- досвід емоційно-ціннісного ставлення до дійсності (світу, суспільства, людини).
Інтегративна цілісність уроку потребує наявності однакового рівня спільності взаємодіючих елементів, спільної мети для всіх процесів взаємодії, спрямованої на досягнення кінцевого результату.
Інтегрований урок може будуватися в межах одного навчального предмета (внутрішньо-предметна інтеграція) внаслідок інтегрованого змісту кількох навчальних дисциплін (міжпредметна інтеграція) або на змістовій основі інтегрованого курсу.
Особливість інтегрованих уроків також і в тому, що учні на таких уроках не гублять з поля зору вихідну проблему, а розширюють і поглиблюють коло пов’язаних з нею знань.
Особливий напрямок становлять інтегровані уроки, побудовані на основі змісту інтегрованих курсів,відповідно до інтегрованих програм.
Теоретичний аспект проблеми використання інтегрованих уроків у процесі навчання на сучасному етапі розвитку національної школи
В теорії і практиці роботи шкіл сьогодні існує безліч варіантів навчально-виховного процесу. Кожний автор і виконавець вносить в педагогічний процес щось своє, індивідуальне, в зв’язку з чим говорять що кожна конкретна технологія є авторською. Однак є технології, які за своєю метою змістом, методами і засобами мають багато подібного і за цими загальними ознаками можуть бути класифіковані в декілька об’єднаних груп.
Педагогічні технології поділяються: за рівнем застосування; за філософською основою; за ведучим фактором психічного розвитку; за концепцією засвоєння; за орієнтацією на особистість структури; за організаційними формами; за типами управління пізнавальною діяльністю; за підходом до дитини; за домінуючим методом; за категорією учнів.
Звернемо увагу на класифікацію педагогічних технологій за організаційними формами. Сюди належать: класно-урочні; альтернативні; академічні; клубні; індивідуальні; групові; колективний спосіб навчання; диференційоване навчання
До групових технологій відносять і технології нетрадиційних уроків, в яких має місце розподіл класу на які-небудь групи.
Поняття «інтеграція» - це процес пристосування і об’єднання розрізнених елементів в єдине ціле при умові їх цільової та функціональної однотипності.
В перекладі з латинської «інтеграція» означає «відтворення».Виникла інтеграція як явище фундаментальних наук на фоні своєї протилежності – диференціації. Вона заклала основи і необхідність інтеграції.
Методичними принципами об’єднання предметів є:
1. опора на знання з багатьох предметів;
2. взаємозв’язок в змісті окремих дисциплін;
3. зближення однорідних предметів;
4. розвиток загальних рис для ряду предметів.
Інтеграційні процеси базуються на трьох підпорах: методологічний, психологічний, дидактичний.
Методологічний підхід – це використання різних прийомів та методів як системи роботи.
Психологічний підхід – це врахування індивідуальних особливостей дитини. Даний підхід характерезує якість засвоєння знань.
Дидактичний підхід – це система теоретичних і практичних підходів до процесу навчання.
Чим відрізняються уроки інтегрованого змісту від уроків з використанням міжпредметних зв’язків? На наш погляд, це різні методичні поняття. Насамперед міжпредметні зв’язки передбачають включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших предметів.
Ці завдання мають допоміжні значення. Це окремі короткочасні елементи уроку, які сприяють глибокому сприйманню й осмисленню понять, що вивчаються. Припустимо, на уроці читання творів з теми «Прийди весно з радістю» (3 клас) вчитель актуалізує у вступній чи узагальнюючій бесіді ознаки різних станів природи або використовуючи дитячі малюнки на весняну тематику – у даному разі маємо справу з міжпредметними зв’язками уроків природознавства і малювання.
Якщо зміст уроку за темою «художній образ весни зінтегровано з різних видів діяльності для створення в свідомості та уяві дітей літературно-художнього образу весни, то це вважаємо, - урок інтегрованого змісту. Особливість такого уроку в тому, що тут поєднуються блоки знань з різних предметів. Точніше сказати, це урок з елементами інтеграцій на відміну від тих, що побудовані за програмою інтегрованих курсів і уроків з елементами інтеграції змісту двох чи більше предметів, які за навчальним планом викладаються як окремі.
Під час проведення інтегрованих уроків вчительові доводиться самостійно визначити, яка мета цього інтегрованого уроку, як він сприятиме цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні.
Мета уроків, побудованих на інтегрованому змісті, - створити передумови для різнобічного розгляду повного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання.
Аналіз діючих програм для чотирирічної школи та вивчення досвіду вчителів, які застосовують уроки такого змісту, свідчать про широкі можливості для інтеграції навчального матеріалу з таких предметів.
До проведення інтегрованих уроків треба готуватись не лише вчителеві, а й учням.
Проаналізуємо здобутки передового досвіду з цього питання. Протягом кількох років у м. Миколаєві над цією проблемою працює клуб "Пошук". Стрижнем пошуків учителів і ідея розвитку особистості молодших школярів на основі збагачення їх сприймання і мислення яскравими інтелектуальними почуттями, створення на уроках діалогів, співробітництва різних рівнів. Досвід учителів вже набув визнання серед колег.
Наприклад, учитель для 1 класу визначила 10 тем уроків інтегрованого змісту:
1."Хто як зимує". Зінтегровані теми з уроків: читання - "Хто так малював", ознайомлення з навколишнім - " Ознаки зими", малювання - "Зустріч зими";
2-3."День космонавтів". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім - " День космонавтики", розвиток мовлення - " Складання казки за її початком", образотворче мистецтво - аплікація "Космос", фізкультура - "Ми космонавти".
4."Складемо казку". Теми з уроків малювання - " Чарівний птах", розвиток мовлення - "Складання казки за початком".
5."Транспорт". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім - "Транспорт", праця (конструювання), розвиток мовлення - " Моя вулиця".
6."Професфїнаших батьків". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім - "Професії" ,художня праця - "Робота з тканиною".
7-8. Урок-казка "Зима-білосніжка". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім - "Ознаки зими", фізкультури - "Зимові розваги", музики - "Казка зимового лісу".
9.Урок-мандрівка "У гості до Веснянки". Теми з уроків: музики - "Звуки весни", малювання - "Фарби ранньої весни".
10.Урок-казка "Розмова на лісовій галявині". Теми з уроків позакласного читання, музики, малювання, розвитку мовлення.
Враховуючи конкретність мислення молодших школярів, нестійкість їхньої уваги, учителька важливого значення надає таблицям для проведення інтегрованих уроків. Це, як правило, матеріал багаторазового використання. Таку наочність можна застосовувати під час тематичного узагальнення і повторення. Наприклад, на уроці навчання грамоти, коли учні ознайомлювались з буквою і звуком "д", вчителька використала велику кольорову таблицю - опору, де було чотири сектори. За завданнями, які були у секторі 1, можна створити казкову ситуацію "Розмова з старим дубом", скласти кросворд, провести діалог, сектор 2 включав математичний матеріал для розв'язування прикладів, задач і вимірювання відрізка, сектор 3 - опора для малювання на тему "Гриби під дубовою гілкою", сектор 4 - інтеграція знань з уроку ознайомлення з навколишнім ( як живляться корені дуба, які лікарські властивості мають кора, листя, жолуді).
Уроки інтегрованого змісту вчитель проводить здебільшого як вступні до теми або узагальнюючі. До них заздалегідь готують учнів: насичування їх сприймання відповідними враженнями, активізуючи словник, інтерес до певної теми.
Такі уроки емоційно збагачують навчально-виховний процес, допомагають учителю різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення та поняття. Різні види діяльності (художньо-трудова, малювання, читання, слухання тощо), які притаманні урокам інтегрованого змісту, роблять їх цікавими, запобігають стомлюванню дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому
Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини і грою, спілкуванням з природою, музикою, малюванням, драматизацією: дає можливість оволодіння граматичними уміннями і правописними навичками через розв'язння мовленнєвих завдань, глибоко індивідуалізованого пізнання.
Виховуючи культуру споглядання, ми навчаємо малих школярів розглядати і відкривати в ньому щось нове, виявляти ознаки і властивості. Це перші сходинки розумової діяльності. Суть цих процесів полягає у:
1) баченні реального предмета;
2) створенні образу в уяві;
Розробляючи сучасну методику уроку мови та мовлення, педагоги переконалися, що найпереконливішою є така організація пізнавальної діяльності учнів, коли спільною темою об'єднуються уроки рідної мови та інших навчальних предметів.
Зорієнтованість різних видів діяльності на дидактичній цілі уроку мови й мовлення - це головний принцип внутрішньої організації і уроків мислення в природі й інших інтегрованих уроків мови й мовлення.
Коли слід проводити інтегровані уроки мови й мовлення? Найбільш доречними вони є як вступні до певної теми ( розділу) або підсумкові.
Тематичні обрії інтегрованих уроків надзвичайно широкі. Їх можна згрупувати навколо двох головних тем:
1) "Я у світі природи"
2) "Я у світі людей".
Пропонований методичний підхід дає змогу вчителеві планувати систему уроків, у якій раціонально поєднуються різні їх види:
1)вступні з використанням міжпредметних зв'язків та інтегрованих видів діяльності
2)уроки, на яких не застосовується інтеграція навчання, але готують до наступних узагальнюючих;
3)узагальнюючі уроки із широким застосуванням інтегрованих видів діяльності, притаманних тим дисциплінам, які вивчаються як самостійні предмети.
Тематична єдність дидактичного матеріалу створює мотив діяльності, дає змогу поєднати процес пізнання кожному учневі рідної мови з духовним життям дитини.
Завдяки такій організації пізнання кожній дитині програмується шлях від дій спільних з учителем, ознайомленням, до самостійних, від діяльності за наслідуванням через конструктивну до творчої.
Визначальним критерієм у доборі видів діяльності з інших навчальних предметів є сукупністю дидактичних цілей уроку мови й мовлення, що може бути представлена структурно.
Дидактичні цілі уроку мови та мовлення:
- нові знання з лексики, фонетики, граматики, правопису;
- розвиток усного й писемного зв'язного мовлення;
- відпрацювання навичок граматичного письма;
- удосконалення опорних вмінь;
- вміщення нового в системі раніше вивченого;
- підготовка до сприймання раніше вивченого;
Керуючись сукупністю дидактичних цілей кожного уроку, зокрема на вивчення того чи іншого розділу програми, вчитель знаходить найоптимальніше поєднання інтегрованих засобів навчання, уникаючи небажаного нагромадження видів діяльності, що тільки стомлює дітей.
За способами інтеграції видів діяльності виділено чотири основні типи інтегрованих уроків рідної мови й мовлення.
Негативними факторами для інтеграції в початковій школі, як зазначається в публікаціях останнього часу, є малочисленість навчальних предметів, необхідність формування надзвичайно важливих навичок читання, письма та лічби, складність у викладі інтегрованих курсів так, щоб дітям цієї вікової категорії було цікаво й зрозуміло.
Використання інтеграції навчання в практиці сучасної школи
Як же народжується інтегрований урок? З чого? Завдяки чому? По-перше, з нестандартної педагогічної теорії. По-друге, із вдумливого самоаналізу діяльності вчителя. А найголовніше - з відсутності штампів у педагогічній технології.
Головне місце на таких уроках відводиться елементам творчого пошуку. У процесі проведення інтегрованих уроків педагоги вміло й ефективно керують принципами засвоєння і застосування знань, формують мислення школярів, їхню емоційну та вольову сферу, моральні, естетичні та світоглядні аспекти особистості, навчальні і трудові уміння.
Творча активність дитини на уроці не виникає сама по собі, її треба стимулювати, створювати відповідну атмосферу.
З приходом дитини до школи розпочинається новий етап у розвитку різних форм її спілкування. Учень першого класу потрапляє в атмосферу учіння, тоді як дошкільником цілий день проводив у грі. І спілкування дітей поступово набуває якісно нового змісту, бо для цього виникають нові умови з'являється необхідність засвоювати нові поняття з різних навчальних дисциплін, опановувати нову інформацію, робити спроби застосовувати її під час вироблення нових дій та навичок. Як впоратися шестирічному малюкові з цим? І тут на допомогу вчителеві приходить його вміння слушно та вчасно змінити зміст спілкування дітей. Час " підімкнути" його до того процесу, який теорія називає дидактичною взаємодією.
Дидактична взаємодія на уроці уявляється в цьому контент як співпраця в підсистемах: "особистість учителя - клас", " особистість учителя - особистість учня", " особистість учня - особистість учня", "особистість учня - клас".
В усіх цих підсистемах постійно і незміно присутня друга, весь час відбувається взаємодія вчителя і учня як двох особистостей. Саме її і можна вважати провідним педагогічним механізмом на уроці.
Інтегровані уроки розвивають мислення і мовлення школярів, їхню увагу, пам'ять, спостережливість, кмітливість, ініціативу, самостійність, наполегливість, працьовитість, чуйне, уважне ставлення один до одного та багато інших позитивних якостей особистості, які так важливо закладати якомога швидше.

Класифікація інтегрованих уроків

Педагоги проводили дослідження, яке показало, що інтегровані уроки, подібно до традиційних, можна класифікувати за такими ознаками:
І. За дидактичною метою:
1. інтегровані уроки засвоєння нових знань;
2. інтегровані уроки формування практичних умінь і навичок;
3. інтегровані уроки узагальнення і систематизації знань;
4. інтегровані контрольні уроки;
ІІ. За етапами навчальної діяльності:
1. вступні інтегровані уроки;
2. інтегровані уроки первинного ознайомлення з матеріалом;
3. інтегровані уроки формування понять, вивчення законів і правил;
4. інтегровані уроки застосування знань на практиці;
5. інтегровані уроки формування практичних умінь і навичок;
6. інтегровані уроки повторення і узагальнення матеріалу.
Вважаємо що друга класифікація більш підходить до інтегрованих уроків.
Вивчаючи технологію (структуру) кожного типу уроку вчитель повинен враховувати тему і зміст, предметів, які інтегруються на одному уроці, найдоцільніші методичні засоби і прийоми, конкретні умови, в яких проводитиметься урок, рівень підготовки учнів.
Майже в усіх типах інтегрованих уроків наявні такі структурні елементи: вступна частина, перевірка домашнього завдання, вивчення нового матеріалу закріплення нового матеріалу, повідомлення домашнього завдання, закріплення уроку.
5. Вимоги, яким повинен відповідати якісний інтегрований урок
Серед загальних вимог, яким повинен відповідати якісний інтегрований урок, виділяють наступні:
1. Використання нових досягнень науки, передової педагогічної практики, побудови уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу.
2. Інформація на уроці оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.
3. Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з врахуванням їх інтересів здібностей і потреб.
4. Зв’язок з раніше засвоєними знаннями і вміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.
5. Мотивація і активізація розвитку всіх сфер особистості.
6. Логічність і емоційність всіх етапів навчально-виховної діяльності.
7. Ефективність використання педагогічних засобів.
8. Зв’язок з життям, особистим досвідом учнів.
9. Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення і діяльності.
10. Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати об’єм знань.
11. Ретельна діяльність, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.
Інтегрований урок, як і звичайний традиційний урок, направлений на досягнення триєдиної мети. З урахуванням цього загальні вимоги до уроку конкретизуються в дидактичних, виховних і розвиваючих вимогах.
Виховні вимоги до інтегрованого уроку включають:
- визначення виховних можливостей навчального матеріалу, діяльності на урок;
- постановку тільки тих виховних завдань, які органічно витікають із цілей і змісту навчальної роботи;
- формування життєво необхідних якостей: охайності, відповідальності, самостійності, уважності, чесності, колективізму та ін;
- увага і гуманне відношення до учнів, до тримання вимог педагогічного такту, співробітництво зі школярами і зацікавленість у інших успіхах.
До розвивальних вимог відносяться:
- формування і розвиток в учнів позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності, інтересів, творчої ініціативи і активності;
- вивчення та врахування рівня розвитку і психологічних особливостей учнів, проектування «зони найближчого розвитку»;
- проведення інтегрованого уроку на випереджаючому рівні, стимулювання нових якісних змін у розвитку.
Таким чином, ми переконалися, що внаслідок врахування класифікації, дотримання технології проведення інтегрованих уроків забезпечується висока ефективність навчально-виховного процесу.
Висновки
Роблячи висновки до даного дослідження, зрозуміло, що готуючись до уроку, вчителі повинні старанно продумували зміст навчальних завдань і використання різних прийомів подачі їх, щоб забезпечити кожному учневі радість першого відкривача, яка є могутнім стимулом для активізації не лише мислення, а й усієї особистості школяра. Інтегровані уроки читання мають великі можливості для розвитку творчої особистості. Потрібно проводити різні інтегровані уроки читання, а саме урок читання і художньої праці, інтегрування читання з рідною мовою, природознавством. Такі уроки забезпечують розвиток у дітей творчого мислення, формують науковий світогляд, розвивають пізнавальний інтерес, бажання до самостійного здобуття знань. Учні на уроках оживають, активно включаються у діяльність, стають співробітниками вчителя, беруть участь у розв’язанні нових для них пізнавальних і практичних задач. Таким чином , у них формується співдружність, почуття колективу, співпереживання, взаємодопомоги.
Така робота переконливо доводить, що інтеграція навчальних предметів дає змогу кожному учневі розвивати свої здібності, опановувати програму в доступному йому темпі.
Список використаної літератури
1. Варзацька Л.О. Типи інтегрованих уроків мови та мовлення ІІ Початкова школа – 1996. - №6. – с.11- 14
2. Вакуленко М.С. Інтегрування завдань з рідної мови й читання. ІІ Початкова школа – 1994. - №6 –с.8 – 11.
3. Зінзура А.М. Нові підходи в навчально виховній роботі. ІІ Початкова школа. 1995. -. №10 - 11. – с. 23-24.
4. Калягін Ю.М. Інтеграція шкільного навчання ІІ Початкова школа.- 1990. - №9 – с. 28 – 31.
5. Комар О.А., Лобановська О.М., Лаптєва Л.Ф. Проводимо інтегровані уроки ІІ Початкова школа – 1996. - №1. – с. 16 – 18.
6. Олійник В.Ф. Забезпечення міжпредметних зв’язків на заняттях ІІ Початкова школа. – 1998. - №10 – с. 14 – 17.
7. Пастушенко Р. Загальна історична освіта: необхідні якісні зміни ІІ Рідна школа. 1999 - №3. – с.8 – 11.
8. Присяжнюк Н.І. Інтегровані уроки ІІ Рідна школа – 1997. - №8. с. 27 – 32
9. Савченко О.Я. Дидактичні особливості інтегрованих уроків ІІ Початкова школа. – 1992. - №1 с. 2 – 9.


Що таке майстер-клас

Однією з ефективних форм розповсюдження власного педагогічного досвіду є майстер-клас. Дане поняття широко використовується в багатьох сферах діяльності людини, в тому числі й в освіті. Найчастіше в педагогічному співтоваристві під майстер-класом розуміють відкритий урок, захід, презентацію досягнень педагога. У даних рекомендаціях дані відповіді на наступні запитання: що таке майстер-клас, які вимоги до його підготовки та подання, які критерії його ефективності. У педагогічній літературі існує кілька десятків визначень поняття «майстер-клас».
У першу чергу, Майстер-клас - це відкрита педагогічна система, що дозволяє демонструвати нові можливості педагогіки розвитку і свободи, що показує способи подолання консерватизму і рутини.
Майстер-клас - це особливий жанр узагальнення та поширення педагогічного досвіду, що представляє собою фундаментально розроблений оригінальний метод або авторську методику, що спирається на свої принципи і має певну структуру.
З цієї точки зору майстер-клас відрізняється від інших форм трансляції досвіду тим, що в процесі його проведення йде безпосереднє обговорення запропонованого методичного продукту і пошук творчого вирішення педагогічної проблеми як з боку учасників майстер-класу, так і з боку Майстра (під Майстром ми маємо на увазі педагога, який проводить майстер-клас).
Майстер-клас - це головний засіб передачі концептуальної нової ідеї своєї (авторської) педагогічної системи. Учитель як професіонал протягом ряду років виробляє індивідуальну (авторську) методичну систему, що включає цілепокладання, проектування, використання послідовності ряду відомих дидактичних та виховних методик, уроків, заходів, власних «ноу-хау», враховує реальні умови роботи з різними категоріями учнів тощо.
Майстер-клас - це ефективна форма передачі знань і умінь, обміну досвідом навчання і виховання, центральною ланкою якої є демонстрація оригінальних методів освоєння певного змісту за активної ролі всіх учасників заняття. Майстер-клас - це особлива форма навчального заняття, яка заснована на «Практичних» діях показу і демонстрації творчого вирішення певного пізнавального та проблемного педагогічного завдання.
Майстер-клас - це форма заняття, в якій сконцентровані такі характеристики: виклик традиційній педагогіці, особистість вчителя з новим мисленням, не повідомлення знань, а спосіб самостійної їх побудови за допомогою всіх учасників заняття, плюралізм думок та ін..
Отже, узагальнюючи представлені вище визначення, ми можемо виділити найважливіші особливості майстер-класу, а саме:
1. новий підхід до філософії навчання, ламає усталені стереотипи;
2. метод самостійної роботи в малих групах, що дозволяє провести обмін думками;
3. створення умов для включення всіх в активну діяльність;
4. постановка проблемного завдання і рішення його через програвання різних ситуацій;
5. прийоми, що розкривають творчий потенціал як Майстра, так і учасників майстер-класу;
6. форми, методи, технології роботи повинні пропонуватися, а не нав'язуватися учасникам;
7. подання можливості кожному учаснику поставитися до пропонованого методичного матеріалу;
8. процес пізнання набагато важливіше, цінніше, ніж самі знання;
9. форма взаємодії - співпраця, співтворчість, спільний пошук.
Слід звернути увагу при підготовці майстер-класу на те, що в технології проведення майстер-класу головне - не повідомити і освоїти інформацію, а передати способи діяльності, будь то прийом, метод, методика, чи технологія. Передати продуктивні способи роботи - одна з найважливіших завдань для Майстра. Позитивним результатом майстер-класу можна вважати результат, що виражається в оволодінні учасниками новими творчими способами вирішення педагогічної проблеми, у формуванні мотивації до самонавчання, самовдосконалення, саморозвитку. Це досить технологічно складний процес, тому зупинимося на вимогах до його організації та проведення.

Вимоги до організації та проведення майстер-класу

1.Демонстрація конкретного методу.

Майстер-клас як локальна технологія трансляції педагогічного досвіду, повинен демонструвати конкретний методичний прийом або метод, методику викладання, технологію навчання і виховання. Він повинен складатися із завдань, які направляють діяльності учасників для вирішення поставленої педагогічної проблеми, але всередині кожного завдання учасники абсолютно вільні: їм необхідно здійснити вибір шляху дослідження, вибір засобів для досягнення мети, вибір темпу роботи.

2. Актуалізації знань учасників

Майстер-клас повинен завжди починатися з актуалізації знань кожного за пропонованою проблемою, що дозволить розширити свої уявлення знаннями інших учасників. У технології проведення майстер-класу ми пропонуємо використовувати певний алгоритм пошуку рішення педагогічної проблеми. Алгоритм - це формалізація технологічного процесу в вигляді послідовності деяких кроків, блоків діяльності, які залежать від змісту педагогічної проблеми, але мають і загальнопедагогічну частину, яка визначається загальними способами діяльності.

3. Алгоритм проведення майстер-класу

Примірний алгоритм проведення майстер-класу повинен складатися з наступних компонентів:
- виділення проблеми
- панель
- об'єднання в групи для вирішення проблеми
- робота з матеріалом
- представлення результатів роботи
- обговорення та коригування результатів роботи.
Панель - це етап актуалізації знань у цій проблемній площині. Він дає можливість всім бажаючим висловити свою точку зору про проблему, для вирішення якої і проводиться майстер-клас.

4. Уточнення і корегування формулювання проблеми майстер-класу

У ході обміну думками в учасників майстер-класу можуть виникнути думки як на підтримку висловлених ідей, так і в їх спростування. Тим самим відбувається уточнення і коректування формулювання проблеми майстер-класу. Шлях прийняття будь-якого рішення - робота з запропонованими матеріалами: текстом, літературою, документами, фарбами, звуками, природним матеріалом, моделями, схемами і т.д. Цей етап можна назвати «деконструкцією»: відбувається перетворення матеріалу в «хаос», змішання явищ, слів, подій, вичленення необхідної інформації. Потім відбудеться «реконструкція» - створення свого тексту, малюнка, моделі, схеми, закону, світу. Отже, панель, слово Майстра, яке актуалізує діяльність учасників за визначенням, шляхи вирішення педагогічної проблеми, робота з матеріалами - все це дає можливість підготуватися до подання результатів роботи .

5.Обговорення, коригування рішення поставленого педагогічного завдання

Наступним кроком має бути їх обговорення, а потім коригування власного рішення поставленої педагогічного завдання з варіантами, запропонованими колегами.
Майстер-клас - це оригінальний спосіб організації діяльності педагогів у складі малої групи (7-15 учасників) за участю Майстра, ініціюючого пошуковий, творчий, самостійний характер діяльності учасників.

Основні елементи проведення майстер-класу

Основними елементами технології проведення майстер-класу, методичними прийомами є індукція, самоконструкція, соціоконструкція, соціалізація, афішування, розрив, творче конструювання знання рефлексія.
Індукція. Системоутворюючим елементом майстер-класу є проблемна ситуація - початок, мотивуючий творчу діяльність кожного. Це може бути завдання навколо слова, предмета, малюнка, спогади - найчастіше несподівані для учасників, загадкові і обов'язково особистісні.
Проблемна ситуація характеризує певний психічно-питальний стан суб'єкта (учасника), що виникає в процесі виконання такого завдання, яке вимагає відкриття (засвоєння) нових знань про предмет, способи або умови виконання дій. Питання має займати, хвилювати розум дослідника, бути в колі його інтересів; представити це невідоме, показати необхідність роботи з ним; визначити коло засобів, об'єктів, які дозволять почати роботу і через період незнання прийти до відкриття; приєднати до наявного знання нове і поставити інші проблеми для дослідження. Така проблемна ситуація в технології майстерень називається індуктором (індукцією).
Складаючи індуктор, треба співвіднести його з почуттями, думками, емоціями, які він може викликати в учасників. Індуктор повинен налаштовувати особистість на саморозвиток. Якщо у педагога взагалі немає потреби у розвитку, то одного індуктора недостатньо, потрібна серія мотиваційних прийомів майстерень з формування даної потреби. Існують і інші, не менш значимі потреби: бути особистістю, потреба в самоствердженні, спілкуванні, самовираженні, емоційному насиченні, свободі, емоціональному контакті та ін.
Майстер в процесі майстер-класу повинен прагнути реалізувати всі ці потреби, але пріоритет віддається розвитку потреби саморозвитку. Якщо подібного інтересу немає, Майстру необхідно спрямувати дії на створення мотиву, на позначення мети і на те, щоб учасники самі відкрили, що ця мета для них досяжна. Усвідомлення можливості вирішення проблеми - необхідний засіб для стимулювання інтересу.

Самоконструкція - це індивідуальне створення гіпотези, рішення, тексту, малюнка, проекту.
Соціоконструкція. Найважливіший елемент технології майстер-класу - групова робота (малі групи можуть визначатися Майстром, утворюватися стихійно, з ініціативи учасників). Майстер може коригувати склад груп, регулюючи рівновагу методичної майстерності і психологічних якостей учасників (екстра-та інтравертного, тип мислення, емоційність, лідерство та ін.) Майстер розбиває завдання на ряд завдань. Групам належить придумати спосіб їх вирішення. Причому учасники вільні у виборі методу, темпу роботи, шляхи пошуку. Кожному надана незалежність у виборі шляху пошуку рішення, дано право на помилку і на внесення коректив. Побудова, створення результату групою і є соціоконструкція.
Соціалізація. Будь-яка діяльність у групі представляє зіставлення, звірку, оцінку, корекцію оточуючими його індивідуальних якостей, іншими словами, соціальну пробу, соціалізацію. Коли група виступає із звітом про виконання завдання, важливо, щоб у звіті були задіяні всі. Це дозволяє використовувати унікальні здібності всіх учасників майстер-класу, дає їм можливість самореалізуватися, що дозволяє врахувати і включити в роботу різні способи пізнання кожного педагога.
Афішування - представлення результатів діяльності учасників майстер-класу і Майстра (текстів, малюнків, схем, проектів, рішень тощо) і ознайомлення з ними.
Розрив. Найближче відображають зміст цього поняття слова «осяяння», «інсайт», «розуміння». Розуміння різне: себе, інших, прийому, методу, технології. Розрив - це внутрішнє усвідомлення учасником майстер-класу неповноти або невідповідності старого знання новому, внутрішній емоційний конфлікт, посувають до поглиблення в проблему, до пошуку відповіді, до звірки нового знання з інформаційним джерелом. Це те, що в інших формах трансляції педагогічного досвіду подається вчителю, а тут він запитує сам, шукає самостійно, іноді за допомогою Майстра, колеги, учасника майстер-класу. Такий же процес можна спостерігати в лабораторіях учених, дослідників, коли тривалий пошук приводить їх не тільки до накопичення інформації з досліджуваного питання, але й до іншого розуміння, а часом і до розриву зі старою теорією, старим обгрунтуванням.
Рефлексія - останній і обов'язковий етап - відображення почуттів, відчуттів, що виникли в учасників під час майстер-класу. Це багатющий матеріал для рефлексії самого Майстра, для удосконалення ним конструкції майстер-класу, для подальшої роботи.

Позиція Майстра

При підготовці та проведенні майстер-класу важливо не тільки дотримуватися вище описаних алгоритмів, але і правильно визначити власну позицію Майстра.
Позиція Майстра - це перш за все позиція консультанта і радника, який допомагає організувати навчальну роботу, осмислити наявність просування в освоєнні способів діяльності.
Проводячи майстер-клас, Майстер ніколи не прагне просто передати знання. Він намагається задіяти учасників у процес, зробити їх активними, розбудити в них те, що приховано навіть для них самих, зрозуміти і усунути те, що йому заважає в саморозвитку. Всі завдання Майстра і його дії спрямовані на те, щоб підключити уяву учасників, створити таку атмосферу, щоб вони проявили себе як творці. Це м'яке, демократичне, непомітне керівництво діяльністю.
Майстер створює атмосферу відкритості, доброзичливості, співтворчості у спілкуванні. Майстер працює разом з усіма, майстер дорівнює учаснику майстер-класу в пошуку знань і способів діяльності. Майстер виключає офіційне оцінювання роботи учасників майстер-класу, але через соціалізацію, афішування робіт дає можливість для самооцінки педагога, його самокорекції.
У взаємовідносинах з колегами Майстер повинен застосовувати певний стиль, виявляючи свої особистісні якості: комунікативність, загальнокультурний розвиток, інтелігентність, погляди, переконання, світогляд, характер, волю, темперамент та ін..
Авторські технології, які презентуються на майстер-клас, не володіють властивістю фотографічної відтворюваності; однак кожна з них несе ідейний заряд, володіє безліччю відтворюваних деталей, прийомів, елементів учительської майстерності. Ця особистісно-процесуальна, афективна інфраструктура авторської технології дуже важко фіксується на папері, але вона передається шляхом прикладу, наслідування через: мову і голос (тон, сила, виразність, дикція, інтонація, техніка мови); міміку, жест, управління емоціями, читання емоційного стану на обличчі; пантоміміку (постава, вміння стояти, сидіти, спостерігати за поведінкою учасників); вміння зосередитися на предметі розмови, володіння мнемотехнікою, аутогенним тренуванням, відсутність скутості; мистецтво спілкування: психологічна вибірковість, здатність до педагогічної уваги, емпатія; педагогічна імпровізація: вміння працювати за планом «в голові» , залучати особистий досвід, керувати незапланованими ситуаціями; психологічна пильність, вміння обчислювати «геніїв» і підтримувати «відстаючих»; комунікативну культуру, вміння вести діалог, дискусію, відчуття часу.

Критерії якості підготовки та проведення майстер-класу

Для визначення ефективності підготовки і проведення майстер-класу ми пропонуємо використовувати такі критерії.
1.Презентативність.
Виразність інноваційної ідеї, рівень її представленості, культура презентації ідеї, популярність ідеї в педагогіці, методиці та практиці освіти.
2.Ексклюзивність.
Яскраво виражена індивідуальність (масштаб і рівень реалізації ідей). Вибір, повнота та оригінальність рішення інноваційних ідей. Прогресивність. Актуальність і науковість змісту і прийомів навчання, наявність нових ідей, що виходять за рамки стандарту та відповідних тенденціям сучасної освіти та методиці навчання предмета, здатність не тільки до методичного, але і до наукового узагальнення досвіду. Мотивованість. Наявність прийомів і умов мотивації, включення кожного в активну творчу діяльність зі створення нового продукту діяльності на занятті.
3.Оптимальність.
Достатність використовуваних засобів на занятті, їх поєднання, зв'язок з метою і результатом (проміжним і кінцевим). Ефективність. Результативність, отримана для кожного учасника майстер-класу. Який ефект розвитку? Що це дає конкретно учасникам? Уміння адекватно проаналізувати результати своєї діяльності.
4.Технологічність.
Чіткий алгоритм заняття (фази, етапи, процедури), наявність оригінальних прийомів актуалізації, проблематизації («розриву»), прийомів пошуку і відкриття, подиву, осяяння, рефлексії (самоаналізу, самокорекції).
5.Артистичність.
Піднесений стиль, педагогічна харизма, здатність до імпровізації, ступінь впливу на аудиторію, ступінь готовності до поширення і популяризації свого досвіду.
7.Загальна культура.

Ерудиція, нестандартність мислення, стиль спілкування, культура інтерпретації свого досвіду. Використання даних методичних рекомендацій дозволить, на наш погляд, забезпечити якісну підготовку та ефективне проведення майстер-класів в рамках поширення педагогічного досвіду працівників обласної освітньої системи.

Вимоги до майстер-класу

1. Чітко сформульовані мета, завдання уроку, мотивація навчальної діяльності учнів, очікувані результати.
2. Обгрунтовано дібрана структура уроку.
3. Доцільно використані форми, методи і засоби навчання.
4. Контакт з класом, емоційність, мова, врахування індивідуальних особливостей учнів.
5. Висновки.
6. Контроль навчальних досягнень, узгодження їх з цілями уроку, оцінювання.
7. Дотримання гігієнічних норм.
8. Чітко виділене головне і другорядне.
9. Залучення прийомів критичного читання навчальних текстів підручника.
10.Адаптовані до вікових особливостей учнів інтерактивні технології.
11.За необхідністю здійснювати міжпредметний зв'язок.

Структурна схема проведення майстер-класу

1. Визначення учасників майстер-класу.
2. Повідомлення теми, мети, завдань.
3. Мотивація навчальної діяльності, очікувані результати.
4. Проблемні питання.
5. Осмислення та сприйняття матеріалу.
6. Робота з матеріалом уроку.
7. Контроль навчальних досягнень, узгодження їх з цілями уроку.
8. Наприкінці уроку повернення до очікуваних результатів: учні узагальнюють, які знанні вони отримали, яких навичок набули.
9. Оцінювання.

Шановні колеги! Послухайте Притчу, яким повинен бути справжній вчитель та   використовуйте  ці  поради  у професійній діяльності.
      Одного разу вирішив янгол віддати своє янголятко до школи. Взяв він його, і полетіли вони до величез­ної будівлі. «Треба вибрати вчителя від Серця і з ян­гольським терпінням, адже янголятко моє ще зовсім не янгол, воно  — невгамовний пустун з непокірним  характером…»
       У класній кімнаті вчителька сиділа перед учнями, заклавши ногу на ногу, милувалася своїми нігтями. На кожному з них було намальоване маленьке сер­дечко. У той же час пильно слідкувала за учнями, які  виконували контрольну роботу, і павиним криком припиняла будь-яку спробу списування, «Ханжа... Не від Серця вона…»
      У наступному класі учень записував   на дошці ре­чення, яке диктував учитель: «Найголовнішого очима  не побачиш, пильне тільки Серце». Учень помилився і написав  «Сердце».
—  Скільки разів тобі пояснювати!.. Дай щоден­ник... Двійка!
«Неук... Не від Серця він...».
Заглянув янгол до наступного класу –там учитель поводив урок математики.
—  Порахуйте, скільки разів  постукає Серце про­тягом доби, якщо за одну хвилину воно стукає  56 ра­зів.
Один учень, не вираховуючи, зразу вигукнув:
-80 640 разів... А за тиждень — 564 480 разів.
Діти ахнули. А вчитель грубо перебив учня:
—  Як ти смієш викрикувати з місця, та ще й без мого дозволу!
«Грубіян... Не від Серця він».
Янгол сумно подумав, залишаючи будівлю шко­ли: «Усі згадують про Серце, але жити Серцем не хочуть…»
Засумували вчителі.
—  Можливо, врятує Мудрість? — сказали вони.
І знайшли Мудреця, який сидів у печері.
—  О, Мудрецю, — почали благати вони, — вкажи нам шлях до Сердець наших учнів!
Сказав їм Мудрець:
—  Дам вам шлях до Сердець ваших учнів, але від­дайте мені натомість дар ваш!
Учителі перезирнулися: якого дару від них вима­гає Мудрець?
Тоді Мудрець сказав:
Якщо в когось є роздратування, дай мені роз­дратування.
Якщо в когось є гнів, дай мені гнів.
Якщо в когось є жорстокість, дай мені жорсто­кість
Якщо в когось є грубість, дай мені грубість.
Якщо в когось є сумнів, дай мені сумнів.
Якщо в когось є ненависть, дай мені ненависть.
Якщо в когось є злоба, дай мені злобу.
Якщо в когось є страх, дай мені страх
Якщо в когось є зрада, дай мені зраду
Якщо в когось є забобони, дай мені забобони
Якщо в когось є погані  думки, дай мені погані  думки
А якщо дасте пригорщу дурних звичок, я прийму і ці запилені брязкальця.
Але не забудьте, чого вартий той, хто відніме раз подароване.
Отже, я прийняв увесь бруд вашого Серця, і Воно стає чистим.
А вам відкриваю Мудрість: шляхом до Серця учня
І нехай кожен педагог скаже:
Я — Вчитель  Любов і Відданість, Віра і Терпіння.
Я — Радість і Спів-радість, Страждання і Спів-страждання.
Я — Істина і Серце, Совість і Благородство.
Я — Той, хто Шукає і Дарує, Вбогий і Багатий.
Я — Вчитель і Учень, Вихователь і Вихованець.
Я — Той, хто Прокладає Шлях, і Художник Жит­тя.
Я — Захисток Дитинства і Колиска Людства.
Я — Посмішка Майбутнього і Факел Сущого.
Я — Вчитель від Бога і Співробітник у Бога.
Молюсь тобі, серце моє, дай мудрості осягати мо­менти істини в житті дітей!


Допоможемо птахам взимку
Актуальність проекту
Під час екскурсії до осіннього парку учні 2-3 класів з цікавістю спостерігали, як перелітні птахи збираються у зграї. Це зацікавило дітей і виникло питання «Які птахи залишаються зимувати на Довжку? Як їм допомогти пережити люті морози?» Так і виникла ідея проекту «Підгодуй птахів узимку, вони віддячать тобі влітку». Діти розподілили завдання для кожного класу. Встановили терміни виконання проекту. Склали ретельний план роботи. Учні робили все гуртом, підтримуючи одне одного. Багато дітей в школі вивісили годівнички. Їх робили разом з батьками. Також, діти добирали прислів’я та приказки, загадки, скоромовки, в яких розповідається про птахів. Для залучення громадськості до збереження птахів було проведено виховну годину «Свято зимуючих птахів», конкурс малюнків та аплікацій «Зимуючі птахи», випущено книжку - розмальовку «Пернаті друзі».
Мета проекту
·       встановити взаємозв’язок між змінами в неживій природі та життям птахів;
·       сприяти усвідомленню учнями потреби допомагати пернатим друзям взимку;
·       вчити дітей самоорганізовуватися, планувати свої дії;
·       узагальнювати результати роботи;
·       шукати різні джерела інформації;
·       виховувати любов до природи, бажання оберігати птахів.
Тип проекту: середньої тривалості (3 місяці)
Реалізація проекту
І група. Зібрати народознавчий матеріал (загадки, скоромовки, прислів’я, вірші) про зимуючих птахів своєї місцевості. Виготовити книжку-розмальовку «Пернаті друзі».
ІІ група. Підготувати та провести виховну годину «Свято зимуючих птахів». Виставка –конкурс  дитячих малюнків та аплікацій.
ІІІ група. Написання творів –спостережень за зимуючими птахами рідного краю.
Самостійна пошукова робота учнів
v   Діти шукали цікаві моделі годівничок і виготовляли їх разом з батьками.
v   З’ясовували, які птахи зимують у нас і що полюбляють їсти.
v   Збирали насіння та зерно для пташок, склали графік годівлі зимуючих птахів.
Підсумок проекту
ü     Оформлення результатів дослідження.
ü     Створення презентації.
ü     Аналіз успіхів та невдач.
ü     Висновки.

    Мета: сприяти усвідомленню учнями потреби допомагати птахам узимку; розширити знання учнів про зимуючих птахів нашого краю; заохочувати пізнавальну активність дітей; виховувати інтерес до пошуково-дослідницької діяльності, самостійність та відповідальність.

   Обладнання: зображення пташок; пакет із намальованими годівничками; годівнички; наголівнички із зображенням пташок.
                            Хід свята
— Діти, пригадайте, яких птахів ви знаєте. Чи багато птахів зараз можна побачити у природі? Чому залиши­лися зимувати птахи, яких ми називаємо зимуючими?
   Птахи — наші пернаті друзі. Багато птахів від­літають у теплі краї, але є й такі, що залишаються зимувати. Діти, пташки сподіваються на вашу до­помогу взимку. У прислів'ї говориться: «Підгодуй птахів узимку, вони віддячать тобі влітку». А які пташки залишаються з нами на зиму, ми дізнаємося, відгадавши загадки.
• Вірно людям я служу,
їм дерева стережу.
Дзьоб міцний і дужий маю,
Шкідників ним добуваю. (Дятел.}
• Озира зимовий ліс,
На морозі чистить ніс,
Для коханих пташеняток
У гніздечку на цей час
Пуху, шишок і зерняток
На всю зиму він припас. (Шишкар.)
• Шубка з білого пушку
Скаче в жовтім фартушку,
 Чорний шарфик та шапчина.
 Хоч маленька ця пташина,
Та корисна трудівниця.
 Називається... (синиця).
• Влітку тут він не буває,
 Лиш на зиму прилітає.
 Не лінивець і не сплюх
Гість північний... (омелюх).
• У блакитнім кожушку,
В рожевій сорочці
В нас зимою у садку
Гуляють, як гості. (Снігурі.)
• Я ловлю комах, жучків,
їм маленьких черв'ячків,
Кожушок сіренький маю.
В теплий край я не літаю. (Горобець.)
— У мороз і заметіль птахи замовкають. Вони ховаються у затишні місця і настовбурчують пір'я.
Від цього їм стає тепліше. Часто взимку птахи гинуть   від голоду.                                                                  
   Вітер січе в обличчя. Намело снігу. Нам тепло в затишних оселях. А як почуваються пернаті друзі, що зимують у нас? Важко їм, бідним, вижити у суворі зимові місяці. І сьогодні ми зібралися для того, щоб більше дізнатися про зимуючих птахів. Адже влітку вони приносять велику користь, знищуючи гризунів, шкідливих комах.
   Назвіть пташок, які не відлітають у теплі краї, а зостаються зимувати вдома. Чим корисні ці птахи?
Учень 1. Любий друже мій, юннате,
Уявляєш, скільки птах
За день може поїдати
Шкідників дерев — комах?
Учень 2. Тож птахи із нами в спілці,
Поля й лісу сторожі:
Сови, дятли, серпокрильці,
Щиглі, одуди, чижі.
Учень 3. Тож як стрінеш непутящих,
Що біжать поза двором
Розоряти гнізда в хащах, —
їх одразу присором.
Учень 4. Бо пташки працюють ревно,
Поїдаючи комах,
І до вечора в них, певно,
Аж оскома на зубах.
— Отже, пташок треба охороняти і допомагати їм прогодуватися взимку. Перший закон про охорону птахів був виданий 1328 року Людвігом Баварським. У ньому говорилося: «Великий штраф чекає на того, хто впіймає синицю — невтомного ловця комах.
    Порушник закону повинен:
—  заплатити королівську подать у розмірі 60 шилінгів;
— віддати гарну руду курку і 12 курчат як від­шкодування».
   А зараз настав час послухати підготовлені вами повідомлення про пташок, що зимують у наших лісах.
   Діти розповідають про пташок, використову­ючи презентацію.
Дятел
Відгадайте, діти, хто
Має носик-долото?
Ним комах з кори виймає,
Про здоров'я лісу дбає. (Дятел.)
   Дятли — осілі птахи, вони залишаються в нас протягом цілого року. Та іноді, шукаючи їжі, до­сить далеко мандрують, приєднуючись до зграї дрібних комахоїдних птахів. Живляться дятли комахами, серед яких переважають шкідники лісу й саду. Вони належать до групи корисних птахів.
   Гнізда дятли мостять у дуплах дерев, що їх вони видовбують своїми міцними дзьобами. Яйця в них білі, блискучі. Пташенята народжуються голими і сліпими. Триста разів на день дятел приносить дітям дорослих комах і їх личинки. Через місяць дорослі пташенята покидають гніздо.
Існують такі види дятлів: зелений, сивий, стро­катий, білоспинний і малий.
   А зараз відгадайте, яку довжину має язик дятла. (14 см.) Чи знаєте ви, чому дятли роблять дупла в сухих мертвих деревах? Тому що тепло­провідність сухої деревини незначна, і гніздо взимку не так швидко охолоджується, а влітку не перегрівається.
   Чи болить голова у дятла? Ні. У цих птахів між дзьобом і кістками черепа є спеціальна хрящова тканина, яка зменшує силу ударів, що впливають на головний мозок.
Хто тут стука — тук та тук?
Дятел, лісу добрий друг!
Ловить дятел для обіду
Вусача і короїда.
В дятловій кузні
Гаряча пора,
Дятлова кузня
Стоїть край двора,
Дятел невтомно працює щодня.
Так, роботяща у нього рідня.
Вчився він змалку так працювати,
Щоб шкідників з-під кори добувати.
         Синиця
Пташка невеличка,
В неї білі щічки,
Сірі лапки, чорна шапка.
Фартух жовтий, мов кульбабка.
Любить їсти з годівнички,
Називається... (синичка).
   Синиць знають усі. Це лісові птахи, які завжди з першими приморозками прилітають до людських осель. Як ви гадаєте, чому? Тому що в лісі не вистачає бідолашним птахам їжі. Синиці добре пам'ятають місце, де їх годували минулої зими, і повертаються туди вже не самі, а зі своїми малюками.
   Існує кілька видів синиць: чубата, чорна синиця, голуба, велика та інші.
   Гніздяться синиці у хвойних лісах. Відкладають по 5—8 яєць. Виводять пташенят двічі за літо: у квітні й червні.
   Синиці—дуже кмітливі пташки. Якщо всередину пляшки на нитці підвісити шматочок сала, синичка спочатку спробує склювати його через скло, а потім сяде на горлечко пляшки і буде витягувати нитку дзьобом, притримуючи лапкою, аж поки не до­береться до сала. В морозяні ночі зграйки синиць залазять у дупла, щілини будівель і сплять, тісно притулившись одна до одної, утворюючи пухнасту кулю, із якої стирчать тільки хвостики. Така ночівля допомагає синичкам зберегти тепло. Переживши зиму біля людей, навесні вони повертаються назад до лісу.
   Наше завдання — допомогти синичкам вижити в скрутну зимову пору. А вони сторицею віддячать нам навесні і влітку, поїдаючи комах-шкідників.
Я сидів на лавці надворі,
Й так мене кусали комарі!
Ну, залазять аж за комір, хитрі.
Раптом як зависне у повітрі,
Наче квітка, маєво зелене —
Й комаригу хвать із-перед мене.
Роздивився на льоту: синичка!
Ах ти ж молодчина-рятівничка!
(Д.Білоус)
               Сорока
Має пір'я біле, як сніг, чорне, як жук,
Вертиться, як біс, і повертається в ліс.
Строката сорока веселої вдачі,
В садку білобока навприсядки скаче.
Смішні побрехеньки сорока скрекоче,
Гусак молоденький ґелґоче, регоче: «Га-га-га!»
(Грицько Бойко)
   Сорока — птах середнього розміру. Голова, шия, воло і частина грудей лискучо-чорні із зеленкуватим металічним блиском. Живуть сороки майже по всій Євразії, а також у Північній і Південній Америці.
   Гніздяться по чагарниках у густих заростях. Від­кладають 6—8 яєць у квітні, пташенята покидають гніздо на початку червня.
   Живиться сорока переважно комахами, але не відмовляється від м'яса загиблих тварин, а іноді хапає пташенят свійських птахів. У більшості ви­падків шкода, якої завдає сорока, не така вже й велика, порівняно з користю, яку вона приносить, знищуючи шкідників.
   Гніздо сороки — це велика куляста купа гілок, складених у густих заростях або на колючому де­реві, а іноді зовсім низько над землею. Зверху має «дах» із сучків. Ізсередини буває добре обмазане глиною з гноєм.
   Воістину безмежні можливості цієї пташки. Не­вичерпна і її літературна популярність — це сто­літтями не старіючий персонаж казок і байок. Тому зустрівши десь сороку, не поспішайте проминути її, придивіться до неї, прислухайтесь. Порівняйте її з відомими вам птахами, і ви зможете пересвідчи­тись, наскільки різноманітна і неповторна природа в своїх проявах.
Птахи ліс оберігають
Від численних шкідників,
Птахи поле захищають —
Нищать гусінь, гризунів.
Щоб не птахи, гусінь з'їла б Всі листочки на кущах,
І трава не зеленіла б,
Дерева всохли б у садках
       Шишкар
В хвойнім лісі я живу,
Там пісні співаю,
Шишки дуже я люблю,
З них зернятка маю.
В лісі я мов санітар,
А зовуть мене... (шишкар).
   Навряд чи знайдеться ще якесь дерево, до якого так горнуться лісові мешканці, як до ялини.
   Полюбляють шишки звірі, а ще більше — птахи. Щоправда, більшість із них ласують смачними зер­нятками лише зрідка, вряди-годи, але є й такі, що дня не можуть прожити без них. Це — шишкарі.
   Неважко помітити на дереві шишкарів. Особливо вирізняються на тлі темно-зелених ялин яскраво-червоні, вогнисті самці. Побачити такого красеня у зимовому лісі — і очам своїм не повіриш: птах то сидить на гілці чи горить новорічний ліхтарик?
   Таким дзьобом, як у шишкаря, не піднімеш із землі насінину, не схопиш жука чи гусінь, не піймаєш метелика. А от шишки патрати ним зручно — тільки торкнеш, а вона вже й розкрилася. Хоча пташенята шишкарів народжуються з рівними дзьобами — цим викривленням вони завдячують своєму способу живлення.
   Життя шишкарів одноманітне, просте. Зранку до вечора лузають вони насіння, злітаючи на землю раз або двічі, щоб утамувати спрагу сніжком і знову взятися до діла. Шишкарі не завжди обробляють шишки там, де вони їх зірвали. У них є так звані їдальні. Найчастіше це великі старі ялини, які рос­туть десь на галявинах, окремо.
   У лютому — березні шишкарі мостять гніздечка, згодом вилуплюються пташенята-пуховички. Мати майже не злітає з гнізда, їжу добуває батько. Він при­носить у волі ялинове насіння і, відригнувши, пере­дає їй. Живлячись сама, вона годує і пташенят. Це все відбувається напровесні, інколи у великий мороз і холодний вітер. Але це пташкам не страшно, тільки були б шишки, в яких на цей час достигло насіння.
   Виготовлені нами годівнички для шишкарів не підходять, але ми сподіваємося, що гостинцями поласують інші зимуючі птахи.
   Учні одягають наголівнички із зображеннями пташок і читають вірш «Пташки взимку».
Горобчик. Цір-цір, цір-цір,
Вийди, Івасю, надвір!
Синичка. Час-час, час-час,
Вийди, Марусю, до нас!
Посмітюшка. Ціть-ціть, ціть-ціть,
Рятувати нас спішіть!
Усі пташки. Цір-цір, ціть-ціть,
Діти, кохані, спішіть!
Ціль-цінь, час-час,
Подбайте, діточки, про нас!
На сніданок для пташки
Киньте зерен, киньте кашки.
Ми ж все літо працювали —
Сади з черви обчищали.
 Ще й співали всім на втіху,
Світ навколо звеселяли! Цір-цір-цір!
(Марійка Підгірянка)
Учень. Поспіши, дитино мила,
Глянь на світ навкруг:
Снігом все зима покрила:
І поля, і луг.
Не зігрітись у промінні,
Не знайти зерна.
 Ось лежить там на камінні
Пташка нежива.
Учень. А тут друга, мов примліла,
 Жалібно квилить.
— Поможи, дитино мила,
 Зиму пережить.
Обережно ти, дитинко,
Стіл щодня змети —
І крихтини перед хаткою
Пташці принеси.
(У.Кравченко)
— Як ви гадаєте, чи багато корму знаходять пта­хи взимку? Ні! Запаси кормів у холодний зимовий період значно зменшуються. Для птахів, особливо комахоїдних, зима—дуже тяжкий час. Зранку до ве­чора вони зайняті пошуками їжі. Пухові теплі шубки птахів захищають їх від холоду, але не від голоду.
   А якщо настане негода — вітри, снігопади, оже­ледиця, хуртовини — занесе, заліпить снігом трави, дерева, кущі, де можна відшукати насіння і комах? Тоді для наших пернатих друзів настануть голодні дні. А може, навіть загибель!
   У суворі зими із 10 синичок виживає тільки одна, дев'ять гинуть від голоду. Шкода? Дуже. Тоді треба поспішати. Треба надати допомогу голодуючим пташкам. У цей час вони дуже потребують допо­моги людини!
   Та заготовити насіння — це ще півсправи. По­трібно виготовити годівниці, за допомогою яких можна буде запропонувати корм пернатим друзям. І так, щоб його снігом не замело і дощами не змило.
   А що ж можна покласти пташкам у годівничку?
   Горобці ласують насінням бур'янів, збирають ягоди, тримаються ближче до людського житла.
   Снігурі та омелюхи харчуються ягодами калини, бузини, берези, клена і липи. Омелюхи ковтають яго­ди цілими, а снігурі викидають м'якуш, споживаючи лише кісточки.
   Дятли, лісові лікарі, уважно обстежують дерева, видобувають із них шкідників, взимку ще харчуються шишками.
   Щиглі полюбляють насіння кінського щавлю, соняшника.
   Синичка — насіння льону, гарбузове та кавунове, а ще вона видобуває з дерев шкідників.
   Ворони, сороки, галки харчуються різноманіт­ними відходами.
   Синички полюбляють шматочки несоленого сала, жиру, м'яса, м'якого сиру і навіть крихти біло­го хліба.
   Горобці — крупу, різне насіння, крихти хліба.
   Ворони їдять очистки від овочів, крихти хліба, залишки будь-якої їжі.
   Снігурі харчуються насінням соняшника, гарбуза, кавуна.
   Омелюхи полюбляють м'якоть ягід (кетяги горо­бини, калини).
    Інсценування твору «Бенкет птахів» Н.Додусенка.
Автор. Тепло в хаті, а надворі завірюха гуде, снігу намело багато. Прийшов до Василя його товариш Микола.
Микола. Пташки голодують.
Василь. А що, коли ми для пташок їдальню зробимо?
Микола. Яку їдальню?
Василь. Приладнаємо дошку невеличку і повіси­мо на дерево. Щодня будемо туди насіння насипати, крихти, листя з капусти. Нехай пташки їдять.
Автор. Хлопці взялися до справи. Знайшли до­шку й прибили низенькі борти, щоб вітер насіння не здував. Прив'язали по кутах мотузки, на яких висітиме дошка.
Микола. У нас буде найкраща їдальня. Пташки гуртом їстимуть дружно.
Автор. Набрали хлопці в кишені різного насіння, крихт, обрізків капусти й пішли на лижах у ліс. Василь заліз на невисоку сосну й приладнав там дошку. Насипав поживи для пташок. Потім хлопці побігли кататися на лижах, доки пташки не злетяться.
Автор. Додому поверталися, зайшли до своєї їдальні, а там уже справжній бенкет: налетіли щиглі галасливі, чижі, снігур поважно сів на борт, навіть го­робчик, сіренький стрибунець, дзьобає насіннячко.
Так усю зиму Василь і Микола годували птаство.
    Правила підгодовування птахів.
• Під час підгодовування птахів не смітіть у лісі, парку, не залишайте там газети, поліетиленові паке­ти, жерстяні банки, залишки каш та хліба.
• Годуйте птахів регулярно. В зимовий період їх не можна підгодовувати час від часу: саме в цю пору їм потрібна ваша надійна підтримка. Адже у морози, снігопади гине найбільша кількість птахів.
• Корму в годівничці має бути небагато і потріб­ного птахам. Адже завдання підгодовування — не нагодувати досита, а тільки підтримати птахів у скрутний для них час! Пам'ятайте про це: інакше, за надлишку харчів, птахи перетворюються на справ­жніх ледарів.
•  Спостерігайте за птахами! Як тільки ви наси­плете їжі, біля пташиних їдалень спостерігається пожвавлення. Можна із задоволенням спостерігати за пташками, за їх зовнішнім виглядом, поведінкою, та й за тим, що вони їдять... Якщо стояти тихенько не рухаючись, не галасуючи, — можна відкрити для себе безліч пташиних таємниць!
        Гра «Годівничка для птахів».
   Учитель використовує картки із зображеннями зимуючих птахів та їжі, якою вони харчуються взимку.
— Ваше завдання — підібрати для кожного птаха відповідну їжу. Відберіть птахів, які живляться яго дами, насінням рослин, несоленим салом.
Шишкар                 шишки
Омелюх                 ягоди калини, горобини
Синиця                  несолене сало
Снігурі                   крихти хліба
Горобці                  насіння соняшника, гарбуза
Пташина вікторина.
І.Який птах має найдовший язик? (Дятел, 14 см.)
2. Чому шишкар виводить своїх пташенят узимку? (Бо основна їжа цих пташок насіння шишок які достигають узимку.)
3. Який птах витримує температуру до -110 °С (Гусак.)
4. У кого із птахів найдовший дзьоб? (У лелеки ,до 19 см.)
5. Яка пташка України має найбільшу вагу? (Дрофа, 16 кг.)
6.У якого птаха найбільші крила? (У беркута,3м,)
7. Який птах літає найшвидше? (Сокіл-сапсан, до 300 км/год.)
8. Яка пташка найдовше живе? (Сокіл, 162роки.)
9. Яєчка якої пташки найменші у світі? (Колібрі Якої найбільші? (Страуса.)
10. Які пташки занесені до Червоної книги України? (Лелека чорний, журавель сірий, дрофа, сич, стрепет, орлан-білохвіст, сокіл-сапсан.)
— Бережіть птахів! Не вбивайте їх, не руйнуйте пташиних гнізд, майструйте годівнички, зимою підгодовуйте пташок!
Ніколи не зробимо шкоди
Ми пташці у рідному краю.
Ми друзі і вірні, і щирі,
Бо ми бережем повсякчас
Пташок, що літають у вирій,
 І тих, що зимують у нас.
Проект « Збережемо лісову красуню»
Тема проекту:  « Збережемо лісову красуню»
Мета проекту:
Ø    формувати екологічні знання, уміння;
Ø    збагатити життєвий досвід раціонального використання природних ресурсів;
Ø    вчити висловлювати власні думки і почуття;
Ø    розширювати кругозір, ерудицію, культуру спілкування;
Ø    розвивати емоційно-чуттєву сферу в процесі вирішення протиріч між бажанням і можливостями;
Ø    виховувати бережливе ставлення до дерев як живих істот; виховувати співчуття; розуміння  необхідності їх охороняти;
Ø    вчити бути уважним до екологічних проблем;
Ø    вчити бачити прекрасне навколо себе, вміти дивуватися.
Тип проекту:                                                                         
v   дослідницький;
v   міжпредметний;
v   довготривалий.
Результат: ми визначили об’єкт – дерево і в своїх роботах показали своє ставлення, значення, його роль в нашому житті.
Усяка травинка на світі жива… От ходиш так, думаєш, - воно так собі, як камінь… А воно – живе, і чує, і трава чує, і дерево чує… А ми не чуємо їх… Може й вони  мене не чують, тільки себе… І я серед них, як травинка, манюсінька травинка.( Борис Грінченко)
Етапи роботи над проектом:
І. Підготовчий
§        визначити об’єкт дослідження – ялинка
§        спостереження за обєктом  в різні пори року
§        залучення до проекту батьків
ІІ. Дослідницький
§       дослідження по об’єкту
§       знайомство з деревом в  різні пори року
§       вивчення крони, голок, кори, плодів дерева
§       вивчення птахів і тварин , які живуть  поруч з деревом і на ньому
§       проблеми існування ялинки
ІІІ. Узагальнення матеріалів
§     Ялинка - хвойне дерево
§     складання віршів про ялинку
§     додаток ( малюнки, загадки, поезія)
§     виготовлення аплікації « Красуня-ялинка» та новорічної композиції із гілок  ялинки
Відгадування загадки:
Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, взимку гріє. ( Дерево)
-         Коли прокидаються дерева?
-         Про що вони мріють?
Шумлять дерева нашого краю, даруючи людям прохолоду, свіжість , красу і затишок. Щедро віддають вони все це , нічого за це не вимагаючи, хіба що любові.
Навесні прокидається деревце – і почне рости людям на радість і користь. І кожна людина, яка посадила і виростила дерево, можна сказати поставила собі за життя чудовий зелений пам’ятник на віки.
-         Сьогодні ми проведемо презентацію нашого проекту « Збережемо лісову красуню»

І. «Особливості хвойних лісів».
Хвойний ліс  ліс, складений майже виключно з дерев хвойних порід. Значна частина хвойних лісів розташована в холодному кліматі північних широт як тайга, але хвойні ліси зустрічаються й в інших частинах планети. У Центральній Європі ними вкриті багато гірських масивів.
В хво         йних лісах присутні такі види дерев:  
Але у більшості хвойних лісів переважають сосни, ялини та ялиці.
Хвойні можуть виживати у холодних зимах, тому що замість листя, у них голки, що покриті воском, які дуже легко скидають сніг і втрачають мало води. Замерзлу воду рослини поглинати з грунту не можуть.
Майже всі хвойні вічнозелені. Їхня хвоя залишається на них протягом року.
Це одна з найбільших родин хвойних. До неї входять до 100 різних видів, зокрема сосна звичайна та ялина.Ялинові ліси темнохвойні. В них домінуючою лісоутворюючою породою є ялина, і саме ці ліси утворюють похмуру європейську тайгу. Дерева тут переважно віком 80-120 років, зустрічаються і 250-300 річні, висотою понад 40 і більше метрів( будинок у 10 поверхів). Ялинові ліси, порівняно з іншими, випаровують води найбільше – 2240 тонн за літо з 1га, яка потім повертається у вигляді роси, туману, дощу, снігу. Високих кущів у цих лісах мало, зате дуже багато ягідних кущів – чорниці, брусниці, ожини та інших ягід, а також грибів, лікарських рослин; тут живе чимало звірів, що мають цінне хутро.
З деревини ялини виготовляють папір, меблі, музичні інструменти, різні поробки, залізничні шпали, використовують у будівництві. Сотні тисяч ялинок у віці 10-15 років зрубуються для новорічних свят у школах, дитячих садках, сімейних будинках.  
ІІ. « Знайомство з деревцем»
Знайомство починаємо із визначення його віку. Кожен рік на ялинці виростає одна мутовка (кільце гілок ). Отже скільки мутовок на стовбурі – такий приблизний вік дерева (приблизний, бо ще 1-2 мутовки лишились на пеньку ). Далі опис продовжуємо за такими ознаками: висота дерева, довжина гілок, цупкі та гнучкі гілочки, хвоїни( темно-зелені, широкі, на кінці дещо заокруглені або світло-зелені, вузькі, на кінці явно загострені, колючі ), деревце струнке чи з широкою кроною, наявність плодів з насінням.

ІІІ. «Збережемо ялинку»
 Інтенсивне використання хвойних в різних галузях господарства спричинило масове вирубування лісів. Давайте замислимося над цим питанням і задаватимемо якнайменше шкоди нашим красуням - ялинкам. Тож поміркуємо над тим, як зустріти Новий рік, не рубаючи ялинки, а скориставшись лише кількома її гілочками. Цікаво, що в європейських країнах штучна ялинка   дешевша за "живу", тому що виростити ялинку - це не проста справа і потребує багато часу.  Запам'ятайте, ялинка - не найголовніше, можна вигадати цілу низку виробів із гілочок сосни, сполучивши їх з новорічними прикрасами, варто лише використати фантазію. У такий спосіб ми подбаємо про природу. Можна прикрасити оселю оригінальним ялинковим букетом, не рубаючи все дерево. Новорічні композиції прекрасно вписуються в сучасний інтер'єр. Вони прикрашають новорічні столи, підносяться як подарунки. Їх можна поставити на обідній чи книжковий стіл, сервант, книжкову полицю, телевізор, помістити в настільній вазі, на стіні, закріпити на вікні, на дверях, на люстрі, бра, торшері. Основу таких композицій складають красиво вигнуті гілки хвойних рослин сосни, туї, кипарису, ялівця. Можна використовувати різні природні матеріали - спили дерев, шматки кори, гриби - трутовики, бересту, кори, шишки, мох; включати в композицію   живі   квіти,   плоди,   ялинкові   іграшки,   свічки,   блискучий   «дощик», золочені шишки, посріблені гілки дерев і трав, які створюють атмосферу казки. Прикрасьте будинок "засніженими" хвойними гілками. Але які б матеріали не використовувалися, в усьому треба знати міру. Адже основна цінність декоратора - композиція, а не окремі елементи. Головна мета - показати людям за допомогою композицій казковий новорічний світ, дати їм можливість хоч на мить піднятись над буденністю помріяти про щось хороше і світле. Маючи свій будинок та двір, можна виростити свою власну ялинку чи сосну і прикрашати на новорічні свята. Останнім часом за кордоном з'явилася нова послуга - продаж ялинок у горщиках. Живу ялинку навесні можна висадити в грунт.
Пам’ятайте: зрубування дерев призводить до непоправних наслідків. Потрібно садити дерева, а не рубати. Цим ми очистимо повітря, дбатимемо про воду, землю, її красу. Отже, ялинки, як і інші дерева, треба берегти!
ІV. «Вірші та загадки про ялинку».
Вірші
ЯЛИНКА У ДВОРІ
Посадили ми ялинку у дворі,
Підросла вона на радість дітворі,
Простягає нам засніжені гілки:
— Будем разом святкувати, малюки!
На самісінькій верхівці угорі
Причепили, ми барвисті ліхтарі, 
Запросили і звірят ми, і пташат:
— А давайте-но ялинку прикрашать!
Поспішала до ялинки,
Стрекотала без зупинки
Всім сорока про своє:
— Сто прикрас у мене є!
Пристрибала до ялинки
Тиха білка-сіроспинка:
— Подивіться, чи потрібні
Отакі горішки срібні?
Сів шишкарик на ялинку
На однісіньку хвилинку.
Почіпляв він на гілки
Позолочені шишки.

Скочив зайчик під ялинку,
Розшнуровує торбинку,
А в торбинці тій не пусто,
В ній цукерки і... капуста.

Ну, а хто ж це під ялинку
Лісову приніс хатинку?
Лис приніс її сюди
І хвостом замів сліди...

Дід Мороз руками сплеснув:
— Диво з див!
Не стрічав я ще такого, де ходив. —
А Снігурка, наче дівчинка мала,
У танок навкруг ялиноньки пішла.
Біла хусточка, мов птиця у руці.
Ой, які ж ви, малишнята, молодці!
Від Мороза і Снігурки вам поклін!
З Новим роком! Хай щасливим буде він!
(Т. Коломієць)
Ялинка 
Дей поділись заметілі
Із морозами й вітрами,
Лиш тумани сніжно-білі
Ходять-бродять вечорами.

Понад лугом, понад ланом,
Біля тину, біля хати...
А ялинка за туманом –
Як ведмедик волохатий.


Ніби вибігла із гаю
Й зупинилась на узгір”ї –
І чекає-виглядає,
Чи не йдуть за нею звірі. 
(Петро Сингаївський)

Ялинка 

Раз я взувся в чобітки, 
Одягнувся в кожушинку, 
Сам запрігся в саночки 
І поїхав по ялинку. 

Ледве я зрубати встиг, 
Ледве став ялинку брати, 
А на мене зайчик – плиг! 
Став ялинку віднімати. 

Я-сюди, а він – туди... 
„Не віддам, - кричить, - нізащо! 
Ти ялинку посади, 
А тоді рубай, ледащо! 

Не пущу, і не проси! 
І цяцьками можно гратись: 
Порубаєте ліси – 
Ніде буде і сховатись. 

А у лісі срізь вовки, 
І ведміді, і лисиці, 
І ворони, і граки, 
І розбійниці-синиці”. 

Страшно стало... „Ой, пусти! 
Не держи мене за поли! 
Бідний зайчику, прости, - 
Я не буду більш ніколи!” 

Низько, низько я зігнувсь, 
І ще нижче скинув шапку... 
Зайчик весело всміхнувсь 
І подав сіреньку лапку. 
(О.Олесь) 
Загадки
·       Відгадайте дітвора, 
Що це за красуня, 
Вся зелена, мов трава 
Вкрита голками уся. 

Срібний одяг вона має 
Кольорові прапорці, 
Вся у вогниках сіяє 
Звірі з мультиків усі. 

Новорічна ніч настане 
Всі звірята оживуть, 
І красуня в танець стане 
Діти, як її зовуть?
(Ялинка)
·       У святковому залі
Стоїть як картинка,
Весела, зелена,
Красуня…
(Ялинка)
·       Узимку та літом - одним кольором.(Ялинка)
·       Зимою - як літом, літом – як зимою. (Ялинка)
·        Кого один раз на рік наряджають?  .(Ялинку)
·       Восени не в’яне, а взимку не вмирає. (Ялинка)
Творча робота учнів (складання  вірш про ялинку)
Ялинка
Раз під Новий рік у ліс я зібрався,
Щоб ялинку там зрубати
І з нею свято зустрічати.

По лісі походжаю, ялинку вибираю.
Аж раптом до мене зайчик підбігає
І такі слова промовляє:
-         Дмитрику, ти ялинку не рубай ,
А краще штучну купляй.

По лісі білка стрибає,
Горішками мене пригощає
І лагідно повчає:
-         Дмитрику, ти ялинку не рубай ,
А краще штучну купляй.

Їжачок колючий під ноги підкотився,
Яблучками, грибочками прикрасився
І до мене на розмову попросився:
-         Дмитрику, ти ялинку не рубай ,
А краще штучну купляй.

З могутнім дубом я спілкувався,
І про таке дізнався:
-         Ялинки, дуби, берези довго виростають
І про людей дбають.
Цілюще повітря нам дарують,
Красою нас чарують.

Всім деревам, квітам і звірятам
Я щиро обіцяю,що ялинки не зрубаю,
І всім своїм друзям робити це забороняю.

V. Виготовлення аплікацій «Красуня – ялинка» та новорічної композиції із гілок ялинки.
VI.Висновки.
- Чи ж варто вдома ставити ялинку?
- Чим можна замінити живу ялинку?
(Перший варіант -  штучна ялинка; другий – прикрашені гілки ялинки у напільній вазі, у вазі на столі.)
Ліс – невичерпне багатство нашої країни. Він завжди був другом людини, захищав її в лиху годину, дарував свої запаси, зачаровував своєю красою. Немає на землі людини, чиє життя не було б повязане  з  життям лісу. То бережіть ліс і його мешканців!  
Екологічний проект
«Збережімо воду на планеті Земля»
Тема: Збережімо воду на планеті Земля

Мета: ознайомити батьків, учителів із результатами проектної діяльності учнів класу з теми «Збережімо воду на планеті Земля»; формувати уявлення учнів про цінність та значення води у житті людини, про участь школярів в охороні та збереженні води; дати дітям можливість долучитися до конкретних дій зі збереження води; поглибити  свої знання    про  воду,  практично ознайомитись  із водою у всіх її станах; вчитися  пізнавати,  аналізувати,  порівнювати; виховувати дбайливе ставлення до  природи, екологічної культури, зокрема до води.

Обладнання: тематична виставка книг, дитячих журналів, енциклопедій, дитячі роботи, комп’ютер, одноразові склянки для проведення досліду.

Проблемне питання проекту: як захистити воду від забруднення та економно її використовувати.

Строки дослідження: 01.02 – 01.03. 13.

Зміст і послідовність роботи над проектом

І. Постановка проблеми.
Тему екологічного проекту я запропонувала дітям сама: чи хочете ви дізнатися більше про воду, що могло б бути, якби не стало води на Землі? Моїх учнів ця проблема зацікавила. Проект сам визначився як довготривалий.

ІІ. Обєднання у групи.
Діти самостійно за бажанням обєдналися у три групи за інтересами та захопленнями. Кожна дослідницька група обрала певну тему проекту.
1-    Група «Екологи»;
2-    Група «Народознавці»;
3-    Група «Творчі».
Кожна група одержала лист із завданням:
*    Створити модель довкілля;
*    Підібрати матеріал про те, як не бережливо відносяться люди до води у сучасному світі: про забруднення водойм.
*    Дізнатися, чи змогли б живі істоти  існувати без води?
*    Провести досліди з водою;
*    Підібрати народознавчий матеріал про воду: прислів’я, приказки, загадки, вислови і т.д.
*    Знайти вірші, оповідання, легенди чи казки про воду; скласти оповідання, вірші самостійно;
*    Намалювати малюнки на задану тему.
Під час виконання підготовчої роботи виникло ще кілька пропозицій. Таким чином, до моїх завдань діти додали ще кілька:
·       Скласти кросворди, ребуси;
·       Вивчити ігри;
·       Інсценіювати деякі цікаві коротенькі художньо-наукові оповідання.

ІІІ. Збирання інформації.
      Учні розприділили між собою обов’язки в групах: хто за що відповідає, хто який матеріал готує, хто яку інформацію добирає. Шукали інформацію у книжках, енциклопедіях, журналах, у бібліотеці, в Інтернеті, питали в батьків, щось купували, дивилися вдома.
      До роботи були залучені не тільки діти, а й їхні батьки.

ІV. Обговорення.
      Організували збори груп для того, щоб обговорити отримані дані, подивитися, чого ще не вистачає, обговорити, у якій формі буде подано зібраний матеріал, хто що буде оформлювати.

V. Оформлення.
     Далі всю зібрану інформацію оформлювали – писали твори та віршики, друкували їх на комп’ютері,  малювали малюнки і ткали килимки на задану тему, складали зібрані матеріали у папки.  На цьому етапі дітям допомагали батьки і вчитель.
     Нарешті перші малюнки, оповідання, папки почали з’являтися на вчительському столі. Скільки радості, посмішок, задоволення від прекрасно виконаної роботи, блиску в очах своїх учнів я побачила! Вони ділилися враженнями від процесу збирання інформації, від того, як дружно працювала вся родина, як цікаво було складати кросворди, скільки цікавого про воду вони дізналися.
     Зібраного матеріалу було дуже багато, тому ми вирішили використовувати його на наших деяких уроках. А уроки з довкілля  – це будуть уроки-результати нашого проекту, захисту проекту.


VІ. Виконання проекту.
     На уроках читання учні читали і слухали казки, оповідання про воду, розгадували ребуси, кросворди. Ще ми займалися римуванням, складали твори, відновлювали деформовані тексти.
     На уроках математики складали математичні диктанти, розв’язували задачі із цікавими числовими відомостями про воду, а також віршовані задачі відповідно до завдань, даних групам у рамках проекту.
     На уроках української мови (письма) списували речення, що містили цікаві відомості про воду, прислів’я та приказки, невеличкі тексти, розгадували кросворди та загадки, складали звукові моделі слів-відгадок, училися складати невеличкі за обсягом твори. Учням 1 класу це було цікаво, пізнавально, але й з певними труднощами довелося зустрітися. Тому після неодноразових обговорень, колективного складання плану, багатьох тренувань виникла необхідність провести конкурс на звання кращого «письменника» класу. Твори були гарно оформленні, охайно написані.
     На усіх уроках проводили фізкультхвилинки.
     На уроках фізкультури грали рухливі ігри про воду.
     На уроках трудового навчання та образотворчого мистецтва з кожної теми проекту були виконанні відповідні роботи, малюнки, поробки.
     Інсценізація дуже подобається дітям, тому деякі казки та оповідання ми вибирали для драматизації. Їх ми показували на уроках довкілля, під час захисту проектів тієї чи іншої дослідницької групи, у відкритому виховному заході.

VІІ. Дослідницький етап.
     
 Групові та індивідуальні самостійні дослідження учасників проекту.

Проведення досліду № 1 «Що може статися з живою істотою, коли її середовище забруднене або змінене на гірше».
       
        Діти відрізали чотири листочки з однієї рослини і поставили кожен в окрему склянку з водою. Потім забруднили воду в трьох склянках.
        До першої налили дві столові ложки оцту. Підписали «Кислота». До другої поклали дві столових ложки солі. На цій склянці написали слово «Сіль». Налили дві столові ложки олії до третьої склянки, написали на ній «Олія». В четвертій склянці воду залишили чистою. Усі чотири склянки поставили на підвіконня. Спостерігали за листочками протягом тижня. Найкращий вигляд мав листочок, який стояв у склянці з чистою водою. У склянці з кислотою – стебельце листочка зівяло і стало дуже тоненьке, з олією – потемніло, з сіллю – стебельце ослабилося, а листочок почав змінювати колір. Він став біліти в деяких місцях. 
       Учні зробили висновок: якщо середовище, де існують живі істоти, забруднене, вони поступово гинуть.

    

Дослідницька діяльність протягом виконання проекту.

Дослід 2. Дітям пропонувалося налити воду в склянку. Понюхати її, спробувати на смак. Опустити у воду монетку.
Висновок: вода — прозора рідина без кольору, запаху і смаку.
Дослід 3. Воду по черзі наливали у вузьку склянку, у широку, у блюдце.
Висновок: вода не має форми.
Дослід 4. Насипали у воду цукор або сіль, розмішували.
Висновок: вода може розчиняти деякі речовини
    Дослід 5. Шматочок льоду на деякий час залишали у склянці.
Висновок: лід — це вода у твердому стані.
Дослід 6. Учитель відкриває термос з гарячою водою. З нього йде пара. Над парою тримають шматочок скла або дзеркальце. На ньому з’являються краплі води.
Висновок: пара — це вода у газоподібному стані.

VІІІ. Фотографії учнів за роботою.

Малювання малюнків на тему: «Яким було б життя на Землі без води?

1.    Оповідання та вірші учнів на тему «Планета Земля без води».

Суботін Ростислав  7 років
«Яким було б життя на Землі без води»
     Без води немає життя, адже вода і є - життя.люди, рослини та тварини не можуть жити без води. Я знаю, що вода потрапляє на Землю з дощем. Тому дощик, так необхідний для рослин і тварин.
    Якщо влітку довго немає дощику, то рослини можуть загинути.
    Природа не може існувати без води!

  Лаута Нікіта   6 років
«Земля не може без води»
Земля не може без води,
Як дощик без хмаринки,
Як квіточка без сонечка,
І без харчів тваринка.
Поля, луги, степи і гори
Будуть сухі без крапельки дощу,
Й життя не буде навкруги,
По всій Землі, по всьому світі!

  ІХ. Захист проекту.
        Було проведено два уроки з довкілля, які можна вважати результатом роботи проектних груп, захистом проекту. Також було проведено один урок-телепередачу «Вода наш друг» і сценка «Лісові мешканці про воду».
        Усі уроки, хоча схожі за будовою, проходять по-різному. Кожне окреме заняття відрізняється від інших своєю атмосферою, насиченістю матеріалу, емоційним забарвленням і залежить від активності, вміння переказувати та поведінки дітей у дослідницькій групі. Це не просто урок захисту проекту – це справжнє свято, до якого всі дуже ретельно готуються.
       Під час таких уроків було прочитано доповіді про водойми нашого краю, повідомлення, проведено змагання, конкурси, здійснено порівняння, застосовано елементи лекцій, складання таблиць, розгадування кросвордів, екологічні ігри та хвилинки, ситуативні завдання (задачі на моральний вибір), розглянуто проблемні ситуації, проведено роботу з науковою статтею, проведено досліди з водою, «хвилинки відпочинку» - інсценізації, завдання пошуково-творчого характеру.
     Наприкінці кожного з таких тематичних уроків дітям пропонувалося намалювати на аркуші паперу малюнок про свої враження від нової інформації. Учні із задоволенням виконують цю роботу, осмислюючи пережитий урок та повідомлену інформацію.




ІХ. Результати оцінювання, висновки.
      Роботу кожної дослідницької групи оцінювали за такими критеріями: дружність (злагодженість групової роботи), знання матеріалу, цікавість інформації, творчий підхід.

Презентація проектуЗбережімо воду на планеті ЗемляУрок 1

 Мета уроку: повторити властивості води; дослідити її необхідність у побуті; показати необхідність економного використання води.
Очікувані результати: учні повинні знати властивості води; учні повинні пояснювати її використання в побуті; учні повинні розуміти необхідність бережливого ставлення до води.
Обладнання та матеріали:пластикові стаканчики, вода, кімнатні рослини, аркуші паперу, олівці, предметні малюнки.
Тип уроку: комбінований; міні-проект.
1.  Організаційний момент
Встаньте всі скоріше, діти!
Посміхніться всім миліше.
Привітайтесь: «Добрий день!»
Продзвенів дзвінок : «дзелень».

2.  Актуалізація опорних знань
- Якою буває природа? (Живою, неживою.)
- Чим відрізняється жива природа від неживої? (Жива природа народжується, дихає, росте, годується, розмножується, помирає.)
- Що належить до неживої природи? (Сонце, повітря, вода і т. д.)
- Розгадайте ребус.


2.1. Повідомлення групи «Творчих».

Якщо руки ваші в ваксі,
А на личко сіли клякси,
Хто тоді ваш вірний друг?
Зніме бруд з лиця і рук?
Щоб полився дощик з неба,
Щоб росли увись дерева,
Щоб пливли всі кораблі,
Щоб варились киселі,
Щоб не було в нас біди –
Жить не можна без …(Води.)
2.2. Прийом «Мікрофон».
— Що вам відомо про воду?
   Чому воду вважають одним із джерел життя і найціннішим багатством Землі? (Відповіді дітей)

2.3.  Розповідь учителя.
Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері писав: «Водо! Ти не тільки необхідна для життя, ти і є саме життя». Ці рядки будуть гаслом нашого уроку.
Вода — найдавніша рідина на Землі. Вона є усюди: у повітрі, рослинах, ґрунті, тваринах і людині. З водою рослини отримують з ґрунту поживні речовини; сік, який міститься в рослинах,— також вода.
Більша частина людського організму — теж вода. Вода є в усіх органах людини, навіть у кістках. Але найбільше її у крові.
Без їжі людина може прожити до 40 днів, а от без води — не більше ніж 5 днів.
Вода постійно випаровується з людського організму через піт, з повітрям, яке ми видихаємо. Тому, щоб добре почуватися, людина повинна за добу вживати 1,5–2 літри води у складі їжі та різних напоїв.
Звідки ж береться вода? Роздивіться глобус, більша частина нашої планети вкрита водою. Це моря, океани, річки. Та чи вся вона придатна до вживання? В океанах і морях — солона вода, яку ми не можемо пити. І лише невелику частину води на планеті складає придатна до використання прісна вода.
 А чи замислювалися ви, діти, яким було б життя на Землі без води?
3. Мотивація навчальної діяльності та повідомлення теми уроку
3.1. Відгадування загадок. Робота групи «Творчих».

Сьогодні ми знову будемо говорити про воду, а саме про її використання в побуті.
Текло, текло, та й лягло під скло. (Річка взимку.)
Впаде з неба — не розіб’ється, впаде у воду — розпливеться. (Сніг.)
Чого в решеті не внесеш? (Води.)
І в вогні не горить, і в воді не тоне. (Лід.)
Коли нема — мене чекають,
Коли
ж я йду — усі тікають. (Дощ.)
Надворі горою,
А
в хаті водою. (Сніг.)
Прозорий, як скло,
Та
не вставиш у вікно. (Лід.)
Що прозоре, прохолодне,
Напува
кого завгодно?
Вмиє
дуже-дуже чисто
Малюка
, машину й місто? (Вода.)
Білосніжна вата
Плине нижче хати,
А що хата нижче,
То і дощик ближче. (Хмара.)

Що таке: пливе і ллється,
Часом
на камінь дереться,
Як
немає — все всихає,
Звір
і птаха помирає. (Вода.)


Як можна назвати всі ці відгадки одним словом? (Вода.)

3.2. Творче завдання групи «Народознавці».

Поділіть набір букв на слова та прочитайте приказки про воду.
o      Безводийборщунезвариш.
o      Водазнайдесобідорогу.
o      Водагреблюрве.
o      Невиливайкаламутнуводу, докичистоїнезнайдеш.
3.3. Постановка мети і завдання проекту.
Дослідити, де необхідна вода у побуті; наочно впевнитися, яка кількість води необхідна людині для життєдіяльності; який об’єм води може бути витрачений задарма; вирішити, як можна зберегти водні ресурси.
4.  Дослідницька діяльність. Використання результатів життєвих спостережень. Група «Екологів».
4.1. Спостереження за кількістю можливої втрати води.
На початку уроку під нещільно закручений кран підставляють посудину. Наприкінці уроку оцінюють, скільки води може бути витрачено марно.
4.2. Робота в групах. «Мозковий штурм».
Учні розповідають, як використовується вода в побуті (приготування їжі, гігієнічні процедури, прання, миття посуду, підлоги, догляд за свійськими тваринами, поливання квітів тощо).
4.3.  Бесіда про необхідність економно використовувати воду й оберігати водні ресурси.
4.4. Гра «Звідки водичка?».
У кожній групі на парті — набір предметних малюнків із зображенням продуктів харчування (8–10 шт.). Необхідно вибрати ті, у яких знаходиться найбільша кількість води. По закінченні кожна група демонструє картки і пояснює свій вибір. Інші групи погоджуються або виправляють однокласників.
Висновок: багато води наш організм отримує з продуктів харчування.
4.5. Гра «Я краплинка — ти краплинка».
Мета: закріпити знання про необхідність води в природі.
Один з учнів називається краплинкою і говорить про свою користь у природі. Вибирає іншого. Той також має розповісти про використання води. Учні, які відповіли, стають у середину кола. Той, хто не зміг нічого сказати, вибуває з гри.
Наприклад. Перший: «Я краплинка — я напуваю квіточку. І ти краплинка…»
Другий: «Я краплинка — я мию всім ручки. І ти краплинка…»
     4.6. Виконання колективної справи. Робота в групах. Група «Екологів».
Кожна група має однакову кількість пластикових стаканчиків з водою.
Завдання: розподілити і використати воду в класі (полити квіти, намочити ганчірку, щоб витерти пил на підвіконні, парту; випрати потім цю ганчірку; помити руки тощо).
Після виконання практичної роботи групи доповідають, куди була витрачена вода і чи вистачило її на виконання запланованих справ.
      4.7. Евристична бесіда.
Скільки води необхідно витратити, щоб помити підлогу в класі? (Щонайменшевідро.) А у вашій оселі?
Скільки води витрачає мама, щоб приготувати обід (зварити страву, помити овочі тощо)? Щоб помити посуд? Скільки води витрачає кожен член сімї, щоб прийняти ванну?
Уявіть ту кількість води, яка потрібна кожному з вас. Багато це чи мало?
А тепер подивіться, скільки води накрапало з незакрученого крана. На що можна витратити таку кількість води?
А скільки води витратиться, якщо по школі буде крапати вода з десяти кранів?
Висновок: воду потрібно економити.
4.8. Народні мудрості про воду. Робота групи «Народознавців».
v   Воду святять, щоб душу очистити від гріхів.
v   Не можна пригощати водою із сімейного кухля чужих людей, бо почнуть втручатися в сімю сторонні.
v   Не пий води, коли їси, бо на важкій роботі весь час будеш бігати воду пити.
v   Якщо довго немає дощу, то треба, щоб дівчина посипала у три криниці свяченим маком, тоді піде дощ.

5.  Узагальнення та закріплення опрацьованої інформації
    5.1.  «Асоціативний кущ».
— Що таке вода?
— З якими іншими об’єктами природи вона зв’язана?
— Для чого і кому потрібна?
5.2. Читання оповідання Б. Вовка «Бережіть воду».
Бережіть воду
         Вода лилася з крана невпинною цівкою.
— Хто це тут порядкував? — суворо запитала Ніна.
— То я руки мив,— почервонів Микола.
— А кран чого не закрутив?
— А хіба що? Вода ж ледь-ледь цідиться.
— Ледь-ледь,— а кухлик за хвилину повний. До вечора ціле озеро натекло б.
Де не взявся Гаврик. Він облизнувся, бо дуже хотілося пити. Микола вилив воду з кухлика в мисочку. І Гаврик, помахуючи хвостом, заходився пити.
Тим часом кухлик наповнився знову. Микола полив на підвіконні квіти. Листочки примули розправилися й посвіжішали.
— Усім, усім потрібна вода,— сказала повчально Ніна.— І людям, і птахам, і тваринам. І рослинам. А візьмемо машини. Автомобіль без неї не обійдеться. Трактор також. І заводи й фабрики без води не працюватимуть.
— Я все зрозумів,— сказав Микола й міцно закрутив кран, щоб води даремно не витекло ні краплини.

— Що можете зробити ви для збереження води?
5.3. Робота групи «Творчих»: малювання листівок «Бережи воду».
     6. Підбиття підсумків уроку
Йтиму садом, полем, а чи лугом,
Буду
я природі вірним другом.
Не
столочу навіть і трави,
Я
скажу їй: — Зелені́й, живи!
Коли
лісом буду я іти,
Те
ж посію зерна доброти.
Побажаю
дереву і пташці,
Щоб
вони жили у мирі й щасті.
    6.1.Узагальнення та закріплення опрацьованої інформації.
Бесіда про правила поведінки в природі. Група «Екологи».

— Чи завжди людина з розумінням ставиться до природи? Дуже часто люди наносять природі маленькі і великі рани. Деякі з них природа так і не зможе залікувати, а деякі обертаються непоправною шкодою для самої людини.
— Чи дотримуєтесь ви правил поведінки у природі, гуляючи в парку або лісі? (Не можна ламати гілки дерев і кущів, зривати квіти, ловити метеликів і жуків, убивати жаб і птахів, чіпати руками яєчка в гнізді пташки,  розпалювати вогнище в лісі, не смітити.)
— Звичайно, зламана гілочка або одна зірвана квітка — це зовсім мала ранка для природи. Виросте на дереві ще одна гілочка, залишиться в полі ще одна квіточка. А тепер подумайте, якби всі учні нашого класу зламали лише по одній гілочці, скільки б їх було? А якби кожен з нас зірвав лише одну квіточку? А по три? Чи була б ця ранка маленькою для природи?
— Кожна квіточка в природі залишає після себе насіння, з якого потім виросте нова рослинка. Чи залишаться у лузі квіти, якщо ми будемо збирати їх оберемками?
— Що станеться з річкою, якщо кожний відпочиваючий буде залишати після себе сміття?
— Наносить людство природі і великі непоправні рани. Дуже часто, щоб побудувати нове місто або прокласти дорогу, доводиться знищувати ліси. Вирубують дерева заради деревини, якої людям потрібно дуже багато. Тому з кожним роком на Землі залишається все менше лісів.
Проте все більше забруднюються повітря й вода. Із заводів та фабрик дим і пил потрапляють у повітря, а в річки й ставки — стічні води з різними шкідливими речовинами.
Через те, що лісів стає менше, а повітря й вода забруднюються, страждають багато рослин і тварин, а також і самі люди.
   
6.3. Робота з малюнками.
Домалюйте, чого не вистачає на малюнках. Домалюйте ще один свій малюнок про те, де використовується вода.
Для чого використовують воду?
      
   
6.4. Розвішування листівок «Бережи воду» по школі.

Презентація проекту
Урок 2
«Вода має бути чистою»
Мета: формувати уявлення про значення води в природі, про її цінність для людини, про шляхи забруднення і способи охорони від забруднення, про участь дітей в охороні та збереженні води; формувати вміння висловлювати оцінні судження; удосконалювати вміння працювати в групах, спостерігати, порівнювати, робити висновки, бачити зміни в природі та вміти їх пояснювати; розвивати усне та писемне зв’язне мовлення; виховувати естетичне сприймання природи, екологічні почуття, прагнення зберегти природу, охороняти її.
Освітні технології: проектна технологія, робота в групах, використання інформаційних та комунікаційних технологій.
Обладнання: глобус, виставка дитячих малюнків.
Оформлення дошки: карта областей України, тема уроку, таблиці з висловлюваннями видатних людей про воду, ілюстрації із зображенням планети Земля із космосу.
У групі: підручники, зошити, кольорові олівці, правила роботи в групі, обладнання для проведення досліду з очищення води.
Хід уроку
І. Організація класу.
Кожна середа  – незвичайний день:
 Як тільки дзвінок продзвенить «дзень – дзелень!»,
 У нас заняття розпочинається –
 «Уроки довкілля» воно називається.
 Там ми багато цікавого вивчаємо
 І до економії себе привчаємо.
 Ми вчимося воду оберігати,
 Заощаджувати її і шанувати.
 Бо вода – невмируща сила життя,
 Основа земного й людського буття.
 Також про електроенергію ми не забуваємо,
 Без побутової техніки життя не уявляємо.
 Й про альтернативні джерела енергії вивчаємо,
 «Газ і нафта – не вічні» – це ми також знаємо.
 Ще на заняттях ми творчість проявляємо:
 Друге дихання використаним речам повертаємо.
 Різноманітні презентації створюємо.
 Групові проекти виконуємо,
 Дискутуємо на актуальні теми,
 Вирішуємо екологічні проблеми.
 Цей урок  корисний для всіх:
 І для старших, і для малих.
 Там кожен може почерпнути цікаві новини,
 Які потрібні і для батьків, і для дитини.
 Тож ми стійкий розвиток обираємо
 І всіх до цього закликаємо!

ІІ. Робота з календарями спостережень.
Інтерактивний метод «Мікрофон»
-         Дата…
-         Пора року…
-         Температура повітря…
-         Стан неба…
-         Опади…
-         Вітер…

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.
         Отже, ми з вами вже знаємо, що без води життя на Землі неможливе. Кожна її крапля є дорогоцінним даром природи. Подивіться, як виглядає наша планета з космосу. Скажіть, чому її називають «блакитною»? здається й назвали нашу планету неправильно, бо майже три чверті її поверхні вкрито океанами і морями. Може слід було її назвати «Океанією»? адже і життя на нашій планеті зародилося близько 500 млн. років у воді.
          Подивіться на карту світу. Скільки ж на ній синього кольору! А якщо швидко покрутити глобус, то він здається весь синім.
          А чи всю воду використовують для пиття? А от один чоловік не знав, та й пригнав волів напувати до моря. А воли не хочуть пити тієї води. Тоді він сам спробував: «Гірка!», вдруге ковтнув: «Солона! То от чому в морі води багато! Хто ж її питиме?» Хоч і багато є на нашій планеті води, та не всі вода є прісною! Адже на 100л. солоної води, припадає 2л прісної. В Україні вже виникла така проблема на Харківщині, Донбасі, Криму. Отже, зробіть висновок, про що піде мова на цьому уроці?

ІV Робота над темою уроку.

1.1.         Розповідь учителя про значення води в житті людини.
        Давайте пригадаємо розповіді минулого уроку. Без води людина не проживе і 5 днів, тоді як без їжі може обійтися і 5 тижнів, але за умови, що кожного дня питиме воду. Чому ж вода така важлива для людини? Чи тільки для людини вона важлива? А рослини і тварини можуть обійтися без води? Звичайно, ні! Вона входить до складу будь-якого живого організму, причому становить більше половини його ваги. Втрата 1/10, 1/5 частини води призводить до смерті тварин і людей.
-         Які цікаві факти, що стосуються води, ви знайшли в додатковій літературі?
1.2.         Виступи групи «Екологів».

-         При спразі бізони відчувають воду за 5-7 км.
-         Американський тушканчик взагалі не п’є води, йому вистачає вологи з зерняток.
-         Медузи на 95-98% складаються із води.
-         Рослини дещо витриваліші до нестачі води. Якось під час досліду кактус вагою 37 кг не поливали 6 років. За цей час він втратив 11 кг, але залишився живим.
-         А щоб виростити 1 кг овочів, потрібно використати 2 т води.
-         Без води верблюд може прожити влітку – 3 доби, а взимку – 8 діб.
-         Людині вода потрібна щодня. Разом з їжею ми щодоби споживаємо три літри води. За все життя людина споживає всередньому 50-60 т води.

Учитель: А для чого ще потрібна вода?

Учень: 
Вода – це дощик в полонині,
Вода – густий туман в долині,
Вода – у спеку прохолода,
Вода для саду, для городу,
Вода для їжі, для пиття,
Вода для всього – це життя!

Учитель: А чи  можемо ми легковажити водою, використовувати її бездумно, неекономно? І чи будь-яку воду може споживати людина, рослина, тварина? Чи може вода з джерела життя, перетворитися на джерело хвороб?»Вода має бути чистою!» - тема нашого сьогоднішнього уроку.

1.3.         Захист учнями проекту. Виступ групи «Екологів» про проведений дослід.
      Учні розповідають про проведені ними дослідження того, що може статися з живою істотою, коли її середовище забруднене, або змінене на гірше.
Тижневе спостереження за станом чотирьох листочків з однієї рослини під час їх перебування в окремих склянках із забрудненою водою і чистою надало можливість учням зробити висновок: якщо середовище, де існують живі істоти, забруднене, вони поступово гинуть.

1.4.         Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ».



1.5.         Робота в групах.
Група «Творчих» читає вірші про воду.
****
Вода, водиченька, водиця –
 Здоров’я і сили бездонна криниця.
 Хімічну формулу має дуже просту
 І завжди стоїть на своєму посту:
 Напуває все живе на Землі,
 А людям дарує наснагу в житті.
 Без неї людина лише тиждень живе,
 Її обожнює все в природі живе.
 Ні кольору, ні запаху, ні смаку вона не має,
 А цілющими властивостями усіх вражає.
 Вона, мов невмируща сила життя,
 Є основою земного й людського буття.
 Та люди не завжди її цінують
 І дуже часто просто марнують:
 Забруднюють моря, океани, річки,
 Озера, ставки, водосховища і потічки.
 Океани від виливів нафти страждають,
 Ріки від стоків промзон висихають.
 Люди! Схаменіться
 І довкола подивіться!
 Без води ми всі помремо,
 Тільки завдяки їй живемо.
 Нам потрібно її шанувати,
 Заощаджувати і пильно оберігати.
 Водні ресурси – Землі скарби,
 Тож пам’ятаймо про це скрізь і завжди!
              
                 ****

Струмочок по землі біжить,
 Співає, весело ДЗЮРЧИТЬ,
 Видзвонює, дзвенить, лунає,
 Бо дуже гарний голос МАЄ.

 Вода у нім така чистенька,
 То з бурунцями, то ГЛАДЕНЬКА.
 Вона холодна і в жнива,
 Прозора, свіжа і ЖИВА.

 Струмок біжить до нас здалека,
 І п’є водичку в нім ЛЕЛЕКА.
 На берегах росте травичка,
 Калина і густа ВЕРБИЧКА.

 І звірі йдуть води попити,
 Тут людям можна ВІДПОЧИТИ.
 Струмок дає всім прохолоду,
 Запрошує: «Скуштуйте ВОДУ!»

 Під сонечком струмок сміється
 І навіть срібним він ЗДАЄТЬСЯ.
 Ще й зайчик сонячний стрибає
 І людям серце ЗВЕСЕЛЯЄ.

 Струмок біжить, не спочиває,
 Веселу пісеньку СПІВАЄ.
 Впадає десь далеко в річку,
 Спокійну, тиху, НЕВЕЛИЧКУ.

 Приносить їй свої дари
 І ніжно каже: «Ось, БЕРИ».
 Вливає в неї чисту воду
 Щодень, у будь-яку ПОГОДУ.

 Не має часу спочивати,
 Бо треба ріки НАПОВНЯТИ,
 Струмок видзвонює, спішить,
 Із джерельця біжить, БІЖИТЬ.

 В струмках малих багато сили.
 Вони всю землю НАПОЇЛИ,
 Зійдуться разом — стануть ріки!
 Вони не висохнуть ПОВІКИ!

 Течуть струмки у майбуття,
 А в них вода — саме ЖИТТЯ!
 Бо без води не можна жити
 І нею треба ДОРОЖИТИ.

 Розчистіть кожне джерело,
 Щоб засміялось, ОЖИЛО,
 І щоб струмочок задзюрчав,
 Із джерела початок ВЗЯВ.

 Джерельну воду щоб поніс
 Через луги, горби і ЛІС.
 Тож хай біжить, у добрий час,
 Хай напува здоров’ям НАС!

Група «Екологів» відгадує загадки про воду.
v   Я мокра. У мене поганий запах. Мій колір зовсім непривабливий. Щодня завод викидає в мене свої відходи. Що я?

    


v   Я дуже хвора. Мені не вистачає кисню плавати в цьому озері. Хто я?

 
v   Я мокра. Я потрібна усім живим істотам. Усі люди, тварини і рослини без мене згинуть. Що я?

                                          

Група «Народознавці» читає прислів’я та приказки про воду.
Не плюй у криницю, бо доведеться з неї ще води напитися.
Без води й борщу не звариш.
Без води і не туди, і не сюди.
Вода ума не мутить та й голови не смутить.
Ваша вода мокра, ще й зимна.
У воді стоїть, а води просить.
Вивели його на чисту воду.
Від великої води надійся шкоди.
Він, як вода, скрізь просочиться.
Він ані в воді не втоне, ані в огні не згорить.
Він без кінця воду варить.
Він із води сухим вийде.
Він такий, що й у ложці води втопиться.
Він і на холодну воду дує.
Він у десятьох водах митий.
Вода найде собі дорогу.
Вода греблю рве.
Вода в решеті не встоїть.
В решеті води не наносиш.
Вода все сполоще, крім лихого слова.
Вода в одного бере, а другому дає.
Води - хоч топитись, та нема де напитись.
Води - хоч мийся, ліса - хоч бийся, хліба - хоч плач.
Водою воду не загадиш.
В океані води не зміряєш.
Вчорашньої води не доженеш.
Не все переймай, що по воді пливе.
Чим глибша вода, тим більша риба.
Глибока вода не каламутиться.
Глибока вода тихо пливе.
Де вода, там і верба.
Де вода, там і біда.
За водою підеш, то й не вернешся.
З брудної води ще ніхто чистим не вийшов.
І вода як на місці стоїть, то засмерджується.
Коло води ходячи, умочишся.
Мала вода - великий шум.
Не виливай каламутну воду, доки чисту не найдеш.
Не спитавшись броду, не сунься в воду.
Не ходи у воду за птицею, а в ліс за рибою.
Прийшло з води, пішло з водою.
Пролиту воду назад не збереш.
Проти води пливе.
Тиха вода береги рве.
Тиха вода найглибша.
У каламутній воді рибу ловлять.
Хто хоче чистої води, нехай іде до джерела пити.
Чий берег, того й вода.
Як води боятися, то не купатися.
Вода крапля по краплі і камінь довбає.
Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає.

1.6.         Фізкультхвилинка

«Раз, два» - всі пірнають,
(Діти присідають.)
«Три, чотири» - виринають.
(Діти встають.)
«Пять, шість» - на воді
Кріпнуть крильця молоді.
(Діти махають руками, імітуючи політ птахів.)

5.7. Читання казки вчителем про воду.
     Жила-була Вода, і одного разу надумала вона зробити Природу красивою. Вода вирішила відправитися по світу і поспостерігати за Природою. Вона перетворилася на маленький Струмочок і потекла по Землі. З часом Струмочок ставав все ширше і ширше, все більше і сильніше. Незабаром Струмочок перетворився на Річку і потік не швидко, як струмок, а повільно і важливо, як тече справжня річка.
     Раптом яскраво засвітило Сонце, Річка висохла і стала Пором. Пар піднявся високо-високо і запитав у Сонця:
- Сонце, навіщо ти мене висушило?
Сонце і відповідає:
- Не бійся, я допоможу тобі зробити всім добро!
Пар запитує:
- Сонце, скажи, як мені зробити Природу красивою?
Сонце посміхнулося і відповіло:
- Ти сам здогадайся, а я тільки підкажу. Рослинам і деревам потрібний дощ!
Пар вигукнув:
- Точно! Спасибі тобі, Сонце!
І обернувся Пара дощик. Полив він все навколо і милується: всі дерева, і кущі знову зацвіли, птахи заспівали свої веселі пісеньки, навіть в пустелях з'явилися оази. Всі люди і тварини радісно закричали:
- Спасибі тобі, Дощик!
А Дощик зібрався знову в дзвінкий Струмочок і потік, весело побіг по землі. Йому було дуже радісно і приємно, що він зробив щось хороше для матінки-Природи. Струмочок був дуже задоволений. Далі він побіг очищати Моря і Океани від солі.
Струмочок дістався до Моря і крикнув йому:
- Здрастуй, Море!
Море відповіло:
- Привіт, дзвінкий Струмочок! Чого ти хочеш?
Струмочок сказав:
-Можна взяти в тебе трохи солі в їжу людям?
Море задумалося:
- Гаразд, Струмочок, ось тобі моя сіль. Використовуй її, як хочеш.
Струмочок обрадувано відповів:
- Так, добре! Спасибі тобі, Море!
Вони попрощалися, і Струмочок віддав сіль в їжу людям, щоб вони були здоровими, а потім прийняв свій первісний вигляд.
Вода звернулася до Природи і сказала:
- Природа, я зробила тебе красивою, я зробила людей здоровими, я допомогла Морю позбутися зайвої солі. Я виконала своє призначення.
Природа відповідає:
- Спасибі тобі, Вода, я тобі дуже вдячна!
На тому й розійшлися. Вода, виконавши своє призначення, повернулася до себе додому і почала спокійно жити і робити добро всьому світу.

5.8.         Обговорення.
5.9.         Малювання малюнків до казки.
5.10.    Розповідь учителя про те, як люди запобігають забрудненню води.
        У нашій країні робиться багато для того, щоб вода у водоймах була чистою. Для цього на фабриках і заводах будують очисні споруди. Тут вода очищається від шкідливих речовин і чистою повертається в річки, озера, ставки або знову на виробництво. Наприклад, у минулому відпрацьовані породи із шахти потрапляли у річки, забарвлюючи їх у білий колір. За сучасними технологіями стічні води не ють , і річки набули свого природного вигляду.


5.11.    Захист учнями проекту. Обговорення виконаного досліду.
        
        Один із способів зберегти воду чистою – залишити її в землі, не використовуючи зайвої. Працюючи над проектом, ми провели дослід «Економія води».
         Троє членів нашої групи «Екологів» вимірювали використання води два дні. Першого дня закрили стік у раковині і пускали воду, як це робимо завжди. Виміряли, скільки води витратили вранці на чищення зубів, миття рук і обличчя. Загальна кількість використаної води трьома учнями становила 8 л і 1 склянку.
        Другого дня спробували зекономити: використати менше води званку. Загальна кількість використаної води становила 5 л і 1,5 склянки.
        Підрахували, що щодня вранці втрьох ми економили 12 склянок води, це майже 2,5 л, і залишалися водночас чистими.
       А можна економити воду під час прання, прибирання кімнати, приготування їжі іт.д.

VІ. Підсумок уроку.

-         Кажуть люди: скільки криниць на землі, стільки зірок на небі. І якщо вам доводилося бачити, як падає небесниця, - знайте – то десь замулилося джерело. Отже, щоб не згасли зірки, оберігайте живі криниці!


         



Паспорт проектної роботи
Керівник проекту: 

Мета проекту: ознайомити батьків, учителів із результатами проектної діяльності учнів класу з теми «Збережімо воду на планеті Земля»; формувати уявлення учнів про цінність та значення води у житті людини, про участь школярів в охороні та збереженні води; дати дітям можливість долучитися до конкретних дій зі збереження води; поглибити  свої знання    про  воду,  практично ознайомитись  із водою у всіх її станах; вчитися  пізнавати,  аналізувати,  порівнювати; виховувати дбайливе ставлення до  природи, екологічної культури, зокрема до води.

    Тематична спрямованість: екологічний проект

Виконавці проекту: учні 1 класу  ____________ЗОШ І-ІІ ступенів


Географічна територія: село Боришківці, Камянець-Подільського району, Хмельницької області




Актуальність проблеми

          Забруднення водойм нагадує нині важко хвору людину, в якої виявлено безліч хвороб.  Велику кількість стічних вод вносять у річки численні підприємства, каналізації тощо. Річки забруднюються стоком з доріг, надмірно удобрених полів, побутовими водами міст, річковим транспортом. Має місце радіоактивне забруднення води.
          Від стану річок залежить наше здоров'я і здоров'я природи, тому їх треба охороняти від забруднення. Необхідно економно використовувати воду в побуті та для зрошення в сільському господарстві, відпрацьовану воду з підприємств скидати в річки тільки очищеною. Щоб уберегти воду річок та інших водойм від забруднення і виснаження, потрібно будувати очисні споруди на промислових підприємствах (решітки, сита, фільтри), перевести підприємства на замкнуте водопостачання (багаторазове використання води у виробництві), розчищати замулені джерела, засаджувати деревами та кущами береги річок, озер і ставків, створити прибережні водоохоронні смуги. Велике значення має створення гідрологічних станцій і постів.
         Усі життєві процеси на планеті так чи інакше пов'язані з водою. Щоб забезпечити одну людину продуктами харчування на рік, треба витратити в середньому близько 600 т прісної води; крім того, близько 200 т витрачається на санітарні потреби. Але незрівнянно більше витрачається води на різні виробничі процеси. Так, на виробництво тонни паперу необхідно витратити 100-400 т води, тонни пластмаси - до 3000 т прісної води. Величезну кількість води поглиає сільське господарство: щоб виростити, наприклад, 1 га пшениці, потрібно 1500 куб. м води.
        Наші водні ресурси недостатні, тому необхідно дбати про охорону їх від забруднення та економно використовувати.


Ключове питання

Чи можливе життя без води?

Тематичні питання

Чи потрібна нам вода?
 Що ми знаємо про воду?
 Як пов’язана вода й література?

Змістові питання

Де ми використовуємо воду?
 Чи правильно ми її витрачаємо?
 Які запаси питної води на землі?
 Які властивості має вода?
 В яких станах може перебувати?
 Які причини забруднення води?
 Що каже нам про воду народна мудрість?
 Що говорять нам вірші про воду?

Стислий опис

        Проект впроваджений з метою виховання бережного ставлення до навколишнього середовища, а саме до води; формування та пропаганди екологічного виховання; забезпечення обізнаності учнів з питань властивості води та її раціональне використання; формування почуття відповідальності за свої дії та активної життєвої позиції учнів.
       Учнів чекають дослідження та пошук інформації для вичерпних відповідей на поставленні тематичні запитання. Учні будуть складати звіти за результатами досліджень та знайденою інформацією. Вони будуть збирати та опрацьовувати дані з Інтернету та інших наукових видань, що розкривають суть змістовних питань .
       Учні будуть малювати малюнки, створювати листівки  та ткати міні-гобелени на задану тему. В результаті проекту діти  дадуть відповіді на питання висунуті і вдосконалені впродовж розробки теми проекту.

Навчальні предмети

Я і Україна (довкілля), читання, народознавство, письмо, математика.

Клас

1 клас
Державні освітні стандарти та навчальні програми

Навчальна програма з предмету "Я і Україна" 1-4 класи.

Навчальні цілі та очікувані результати навчання

Надати учням інформацію про цінність води.
Прищеплювати навички економного витрачання води в домашніх умовах.
Здійснювати екологічне виховання.
Ознайомити з властивостями води.
Навчити шукати й використовувати інформацію за проектом.
Навчити представляти свою роботу, аргументувати свою позицію.

Діяльність учнів

Учні створюють листівки, малюють малюнки ткають міні-гобелени на задану тематику.
Пишуть невеличкі твори та віршики.
Виписують прислів’я, приказки про воду.
В ході роботи учасники проекту повинні дати відповіді на тематичні і змістові питання.

Приблизний час, необхідний для реалізації навчального проекту

4 тижні

Вхідні знання та навички

Учні повинні володіти елементарними знаннями про воду, вміти читати, розгадувати загадки.

Матеріали та ресурси

Учнівські роботи
Вода в прислів’ях, приказках, віршах

Інше

Фотоальбом «Юні дослідники»

Методичні матеріали

Збережімо воду на планеті Земля
Журнал роботи над проектом


Інформаційні джерела

Посилання на використані ресурси

Дидактичні матеріали

Диво -вода
Незвичайні властивості води
Про воду
Кругообіг води у природі
Вірші про воду
Завдання до кросворду
Кросворд за малюнками
Прислів’я про воду
Запитання до кросворду
Приказки про воду
Таємниці прісної води
Що таке вода
Вода у всесвіті
Значення прісної води
Друковані матеріали

Журнал «Розкажіть онуку»
 Журнал «Початкова школа»»
 Журнал «Позакласний час»
Додаткове приладдя та витратні матеріали

Фотоапарат, принтер, цифровой фотоапарат, засіб для зв’язку з Інтернетом, лазерний диск, сканер, комп’ютер, засоби для дослідів.

Ресурси Інтернету

http://uk.wikipedia.org
http://www.rambler.ru
http://www.google.com.ua
http://www.osnova.com.ua

Оцінювання знань та вмінь учнів

Робота кожної дослідницької групи оцінюється за такими критеріями: дружність (злагодженість групової роботи), знання матеріалу, цікавість інформації, творчий підхід.

 Навчальний проект.  Лісова аптека.                                                      

Вид проекту за домінуючою діяльністю: дослідницько-інформаційний.
Мета проекту: збір інформації про лікарські рослини, дослідження їхніх цілющих  властивостей та способів використання лікарської сировини.     
Тривалість проекту: 5 днів
 Ключові компетентності:
вміння вчитися:
навчально-організаційні вміння і навички:
- знає і дотримується режиму навчальної діяльності ;
загально мовленнєві вміння і навички:
- спілкується під час виконання групових і колективних завдань;
контрольно-оцінні вміння:
- висловлює оцінні судження;
інформаційно-комунікативна:
- планує створення повідомлення;
загальнокультурна:
- дотримується норм поведінки учня на уроці;
здоров’язбережувальна:
- дотримується гігієнічних норм під час уроку;
соціальна: співпрацює в парі та групі 
           Предметні компетентності ( очікувані результати)           
Початковий рівень:
- називає найбільш поширені лікарські рослини рідного краю ;
Середній рівень:
- розуміє значення рослин у житті людини;
- встановлює відповідність між захворюваннями та назвами лікарських рослин, що використовуються для  лікування відповідної хвороби;
- розпізнає лікарські рослини за ароматом і смаком чаїв із них;
Достатній рівень:                                                                                                                  -    шукає  (за завданням вчителя) інформацію  в енциклопедіях (довідниках чи науково – популярних виданнях), інтернеті та в інтерв’ю із фармацевтом про лікарські рослини лісу з метою створення колективного міні - проекту;
- бере участь в обговоренні здобутої інформації;
Високий рівень:              
- створює  колективний  міні - проект «Лісова аптека»: закріплює листівки , аркуш зі схемою, саморобний постер - «гармошку» та диск  із відшуканою інформацією  про лікарські рослини лісу на загальному плакаті - «бюлетені»;
- презентує  творче завдання;
- висловлює оцінні судження про власну роботу та роботу, виконану однокласниками. 
                             Етапи навчального проекту
І. Планування роботи учнів над створенням міні – проекту   «Лісова аптека» (випереджувальна діяльність).         
1.Повідомлення вчителем теми та мети проекту, його тривалості.
2.Об’єднання учнів в групи за бажанням.
ІІ. Самостійна творча діяльність учнів:  знаходження учнями (за завданням учителя)  інформації  в енциклопедіях (довідниках чи науково – популярних виданнях), інтернеті та отриманому у фармацевта аптеки інтерв’ю про лікарські рослини лісу з метою створення колективного міні - проекту. 
1.Група «Ботаніки»: короткий опис лікарських рослин та їх цілющих властивостей .
Форма реалізації: листівки з фотографіями чи малюнками лікарських рослин (з коротким описом їхніх цілющих властивостей);
2. Група «Фармацевти»:  інтерв’ю  з фармацевтом  аптеки про збір лікарських рослин та способи використання лікарської сировини. 
 Форма реалізації: розповідь фармацевта ( на диску) та схема використання лікарської сировини. (Додаток 4)
3 .Група «Фольклористи»: легенди про лікарські рослини. 
Форма реалізації:  саморобний  постер-«гармошка»  «Легенди про лікарські рослини».
 (Термін виконання – 4 дні)
 ІІІ. План проведення уроку (5 день)
1. Розгадування учнями ребуса з метою визначення ключового слова теми уроку. ( Додаток 1)
2. Демонстрування розуміння значення рослин у житті людини. Вправа «Мікрофон».
3.Розповідь-бесіда  вчителя про лікарські рослини лісів з використанням ІКТ. (Додаток 2)
4. Називання учнями найбільш поширених лікарських рослин  рідного краю .
5. Розпізнавання учнями лікарських рослин за ароматом та смаком чаїв із них (м’ята, малина, ромашка). Робота в парах.
6. Встановлення відповідності  між захворюваннями та назвами лікарських рослин, що використовуються для  лікування відповідної хвороби.
 Гра «Лісова аптека лікаря Айболить». (Додаток 3)
ІY. Реалізація учнями проектної діяльності:             
1. Презентація групами творчих завдань.                
2. Оформлення загального плаката – «бюлетеня» «Лісова аптека»: закріплення на ньому листівок, аркуша зі схемою, саморобного           постера-«гармошки» та диска  із відшуканою інформацією.(Додатки 4, 5)
3. Висловлення  учнями оцінних суджень про власну роботу та роботу, виконану  однокласниками.
4. Оцінювання  проектної діяльності за визначеними критеріями.                                                  

 одаток 1  
-         Розгадайте ребус і визначте ключове слово теми нашого уроку:
    
                                                                                                 Додаток 2                      
Розповідь вчителя про лікарські рослини лісу з використанням ІКТ
(Читайте в окремому файлі Урок №50 (продовження))
                                                                                                    

Додаток 3
                                   Гра «Лісова аптека Айболить»
-Допоможіть Айболитю правильно дібрати рецепти для хворих звірят. З’єднайте  стрілочками  назви лікарських рослин із захворюваннями, які вони лікують:
           Схема «Що виготовляють з лікарських рослин»
                      Трав’яні   таблетки                                        Чаї
 
Лікарські рослини
             Відвари                                                                                      Витяжки                                                          

                                  Олії                                                 Настої


Додаток 5
                                                                                                          Інформація для вчителя
Легенда про материнку
         Був осінній день, дув холодний вітер. Темна ніч вкрила все навкруги. Карета їхала по розбитій дорозі, її похитувало, мов ту коробку – то в один, то в другий бік. Коли карета під"їхала до хати, з неї вийшло двоє чоловіків. Перший – велетень у накидці з лисячого хутра, другий – чоловік у кітелі із шаблею. Чоловіки попрямували до хати.
Тут їх зустріла молода господиня. Гості, привітавшись, повечеряли і почали готуватися до сну. Дівчина полізла на піч. Вона довго не могла заснути. Велетень все ходив і ходив по хаті, мов привид, не давав нікому спати. Його великі чоботи так гупали по підлозі, що вся хата тремтіла. Нарешті дівчина встала з печі, шаснула до припічка, щось налила в кухоль і потім зайшла до гостей.
- Дядечку, напевн
о вас безсоння мучить, нате ось, випийте оцього зілля. І заснете, мов після маку. Велетень випив і ліг на лаву та й через кілька хвилин глибоко заснув. На ранок чоловік покликав молоду господиню:
- А де твій татко?
- Де татко мій? Татко і два брати воюють
зі шведами, вони козаки.

- А яким зіллям ти мене вчора пригостила? І спав добре, і бадьорим встав.
- Люди зовуть цю траву заспокійник пахучий.
- А як же тебе звуть, красуню?
- Мотрею. А татко й мама зовуть мене Материнкою.
-
Ця травичка добра, як ти, Материнко! Тепер це зілля буде твоїм іменем зватися, душа моя! І незнайомець поцілував Мотрю. А коли сідали до карети, менший із шаблею шепнув на вухо Материнці:
- А ти знаєш, хто тебе поцілував?
- Не знаю.
- Сам Петро Великий!
- Що великий, я і сама бачу. Головою стелю дістає. Відтоді, кажуть, і почали називати заспокійника пахучого материнкою.
Легенда про вербу й калину
Жила колись, в одному із сіл України, дівчинка Калина зі своєю мамою Вербеною. Росла дівчинка милою та чемною, вродливою та доброю, і була вона чарівницею: збирала трави, лікувала пташок та дерева. Дізнались про Калину злі люди і вирішили згубити її, щоб завоювати українську землю, наслати біду та хвороби.
День був ясний і теплий, коли пішла дівчинка в гори горобчиків годувати, льон, прибитий дощем до землі, піднімати. Довго ходила Калинка, стомилася і вирішила відпочити коло кринички, напитися води. Схилилася над нею, у жменю води взяла і краплиночку пташці дала. Аж раптом почула рідний матусин голос  іздаля: «Калино, Калино, не пий водиці…» Дівчина дуже хотіла пити й не звернула на це увагу. Та тільки-но перші краплі водички до губ піднесла, пташка маленька крилом їх знесла. Вдруге воду до губ піднесла – і навік деревом – калиною над водою зросла… Бігала мати. Плакала. Шукала, та вже доньки любої не застала. На тому місці гарне і пишне деревце стояло, сльозинки-намистинки сіяло. Схилилася мати над криницею, затулила серцем ту воду-кровицю і проросла над нею вербою. Минуло від тоді багато років, та матуся-верба все оберігає водні джерела, аби люди ніколи не зазнали лихих чарів.
                                          Легенда про волошку
Одного разу закохалася русалка в молодого красивого парубка Василя. Здалеку під прикриттям очерету невідривно слідкувала вона за красенем-юнаком. Але одного разу, коли підійшов Василь до річки умитися, вона не витримала і постала перед ним у всій своїй красі. Вони покохали одне одного, і стала русалка кликати юнака у свою водну стихію, а Василь умовляв її залишитися на землі. У всьому в них було розуміння, не могли вони лише домовитись, де їм жити разом. І коли зрозуміла русалка, що не залишить Василь-хлібороб свою рідну землю, у відчаї перетворила його в скромну квітку, що росте на полях, але цвітом нагадує голубу стихію. Люди ж співчуваючи молодому хлопцеві та його матері, в якої він був один, в пам´ять про нього назвали цю квітку іменем юнака – Васильком. Може через те в багатьох районах України волошку називають саме так – “васильок”.
А інша легенда розповідає, що одного разу небо дорікнуло хлібному полю у вдячності... – Все, що населяє землю, дякує мені, - сказало воно, - квіти посилають свій аромат, ліси – таємничий шепіт, птахи – спів, тільки колосся твого поля не складає мені подяки, хоча я напуваю твоє коріння життєдайним дощем, заставляю дозрівати важкі зерна.
- Навпаки, ми дуже вдячні тобі, - заперечили колоски. Ми прикрашаємо землю морем зелені, але у нас немає можливості піднятися до тебе і віддячити по-іншому. Допоможи нам, і ми будемо вічно вдячні тобі.
- Гаразд, -- відповіло небо. – Якщо ви не можете піднятися до мене, я зійду до вас. І небо наказало землі виростити серед колосся прекрасні сині квіти – частинки його самого. З того часу стебла хлібних злаків при кожному подиху вітру нахиляються до посланців синього неба і шепочуть їм ніжні слова любові.
Легенда про полин
  У сиву давнину, серед степу широкого, в пустинних краях, у одного бідняка росла дочка-красуня на ім'я Полин. Одного разу пішла вона у степ збирати квіти, побачив її там жорстокий, чванливий і підступний хлопець, син багачів.
Сподобалася йому дівчина, адже славилася вона красою в навколишніх краях.  Став вимагати, щоб вона вийшла за нього заміж. Відмовила йому Полин, відкинула усі його домагання. Тоді хлопець, щоб помститися дівчині, проспівав в компанії людей куплет пісні про те, що він збезчестив дочку бідняка і віднині дозволяє усім глумитися над нею.
    Осоромлена Полин, щоб уникнути ганьби, осідлала коня і, гірко плачучи, помчала в степ широкий. Син багачів відправив  вслід за нею своїх охоронців. Довго мчала дівчина степом, потім зупинила скакуна і попросила у степу: "Заховай мене". Коли до місця прибули вершники, то побачили одного коня, а на тлі зеленої трави ріс невеликий сірий кущик. Так Полин стала дочкою широкого степу. Але і лихому, підлому хлопцеві була призначена нерадісна доля. Він перетворився на траву, насіння якої, потрапляючи в шерсть овець, пронизує тіло тварин. Цієї трави стороняться тварини і люди.
А Полин окропила своїми сльозами землю, і де падала її сльозина, там виростала гірка трава. Навесні вона дуже гірка, як сльози дівчини. Ця трава дістала в народі назву полин і поширилась майже по всьому світу. Багато цієї цінної лікарської трави і в наших краях...


Сучасне суспільство усвідомлює, що природні ресурси вичерпуються, із року в рік їх стає дедалі менше. Перед нами, вчителями та батьками, стоїть дуже важливе завдання — виховати екологічно грамотного, відповідального майбутнього споживача.

Тип проекту за складом учасників: колективний.
Тип за мірою реалізації міжпредметних зв'язків: надпредметний.
Тип за тривалістю виконання: середньостроковий.
Тип за результатом діяльності: ознайомлювально-інформаційний, творчий.

Мета та завдання:
● виробити в учнів розуміння того, що енергія є цінним ресурсом, товаром, за який потрібно платити;
● з'ясувати з учнями, які є сучасні технології, котрі допомагають утеплити приміщення та заощадити енергію;
● сприяти отриманню дітьми особистого досвіду енергоощадної поведінки;
● розвивати творчі (літературні, художні) здібності;
● сприяти формуванню енергоефективного мислення школярів;
● виховувати свідомого та відповідального майбутнього споживача теплової енергії.
Стислий опис

У ході роботи над цим проектом учні, відвідуючи господарчі магазини, користуючись Інтернетом, знайшли багато цікавої та корисної інформації про утеплення приміщень, сучасні енергозбережувальні прилади та технологи, які застосовуються під час спорудження або утеплення будинків.

Разом із батьками учні розробили та створили пам'ятки, які прикріпили на дверях поруч із розетками та вимикачами у класі та власних оселях. Було проведено акцію «Еколампи — не майбутнє, а реальність», під час якої всі родини, враховуючи вчительську, замінили звичайні лампи на енергозбережувальні. Наразі діти проводять аудит, щоб підрахувати, скільки коштівїм вдасться зекономити.

У класі працює енергопатруль, який стежить за тим, щоб вчасно вимикалося світло, правильно відбувалося провітрювання та користувачі не залишали включеними електроприлади.

Перед початком зими на загальних класних зборах вирішили утеплити власні оселі та класну кімнату, застосовуючи здобуті знання на практиці. У класній кімнаті всі гуртом утеплювали вікна, а батьки пофарбували батареї в темний колір та прикріпили за ними фольгу. Довгі штори на вікнах замінили на короткі жалюзі.

Відомо, що ми краще навчаємося, коли навчаємо когось. Тому підсумковим етапом роботи над проектом було створення ілюстрованої книги повчальних казок «Як гном Енергоеконом готував свою оселю до лютоїзими».

Гном Енергоеконом та фея Еколампуля — символи проекту, які завжди поруч і допомагають дітям захоплено працювати.

На підсумковому занятті ми уважно слухали казки та нагороджували найактивніших учнів. Найкращі казки розмістили на стенді у шкільному коридорі, де з ними мали змогу ознайомитися учні, вчителі та батьки нашої школи.

Маленький помічник
Нещодавно другом нашої школи став гном Енергоеконом — маленький чарівник із яскравим ліхтариком. Якщо десь не вимкнули світло, забули закрутити кран або зачинити двері, його маленький ліхтарик тривожно мерехтить. Наш гномик поспішає на допомогу всім, хто не вміє заощаджувати енергію, та залишає їм чарівні пам'ятки, які нагадують людям про те, що енергоощадність — це шлях до збереження природи.

У школі на перервах Енергоеконом навчає дітей зберігати енергію та тепло в оселі так, як він це робить у своєму казковому будиночку.
О, про його будиночок — витвір сучасної інженерії— у лісі ходять легенди. Адже стіни утеплено мінеральною ватою та гіпсовими плитами, вікна —металопластикові з потрійними теплозберігальними склопакетами. На даху розташовані сонячні батареї та чарівні вітрячки, які освітлюють та обігрівають оселю. Водопровідний кран вмикається та вимикається автоматично, а вода біжить тоненькою цівочкою, а не шаленим водоспадом. Усі лампи — енергозберігальні. їх подарувала фея Єколампуля. Усі шпаринки у дверях гном замастив іще восени, а хатину обклав сухим очеретом, який переплів у чудернацькі візерунки.
Надворі мороз, свище вітрюган, а в Енергоеконома в оселі тепло й затишно. До того ж на ногах вовняні шкарпетки, які його навчила плести Єколампуля.
Після уроків школярики прийшли на екскурсію до чарівного будиночка, де гном та фея влаштували для них майстер-класи. Тут усі навчилися утеплювати вікна та двері, швидко мити руки, регулювати потік води, плести шкарпетки.
Раптом замиготів чарівний ліхтарик! Це у старенької сусідки сердитий вітер видув усе тепло через не заклеєні вікна. Діти разом із гномиком радісно допомогли бабусі, а Еколампуля подарувала їй шкарпетки та енергозберігальну лампу.
Портрет маленького чарівника є в кожній оселі. Він нагадує дітям та їхнім батькам про таку важливу справу, як енергоощадність і бережливе ставлення до природних ресурсів. А казкові уроки чарівного друга, які так подобаються всім діткам, допомагають зекономити кошти на цікаві екскурсії.

                                                                                                                                  Ніколь Тельвар, учениця 3-А класу
Енергоеконом і люта зима
У тридесятім славнім царстві живе мудрий гном Енергоеконом. Таке прізвище він отримав за те, що облаштував свою оселю енергозберігальними приладами та сонячними батареями.
Спочатку всі мешканці насміхалися з нього. Ніхто не вірив, що взимку всі ці новітні технології зігріють гнома. Та настала зима. Вона того року дуже лютувала. Одного дня сердита завірюха засипала снігом усі дороги, пообривала електричні дроти. Всі мешканці залишилися без електроенергії. Запаси дров почали вичерпуватися. Настав важкий час, коли їм не було як приготувати собі їжу.
А гном, завдяки сучасним винаходам, живе своїм звичним життям. Шкода йому стало інших, тому й запросив до себе пересидіти віхолу в теплі, затишку, з гарячим малиновим чаєм і духмяними пиріжками.
Після смачної вечері гномик розкрив своїм гостям усі секрети, про які дізнався за допомогою Інтернету. Цар, почувши про його гідний вчинок, подарував гномові прізвище Енергоеконом та призначив його на посаду головного креативного економа славного царства. Всіх мешканців правитель зобов'язав заощаджувати енергію, воду та берегти природу.
У нашій казочці можна багато розповідати про те, як красиво та економно стали жити мешканці цього царства. Але папір теж потрібно економити, тому бувайте здорові.

                                                                                                                                 Сабрін Ісмаіл, учениця 3-А масу
Дружня робота

Під старим дубом жив собі малий гном Енергоеконом. Хатинка була в нього невеличка, але все туди вмістилося: маленький стіл, стільці, його м'яке ліжечко, маленький телевізор, шаф а й невеличка скриня.

Улітку та восени у гномика було багато роботи: наварити варення з лісових ягід, зібрати горішків, насушити грибів, тому що взимку до нього прийдуть лісові друзі: зайчик, білочка й маленьке лисеня.

Незабаром прийшли перші морози, випав перший сніжок. Уранці гномик прокинувся від того, що йому дуже холодно. Не забарилися прийти і привітати свого друга з першим снігом звірята, але вони побачили його сумним.

- Що трапилося? — запитала білочка.

- Я прокинувся від холоду, — відповів гномик.

- Давай подивимося, що ми можемо зробити, аби тобі стало тепліше? — сказала білочка.

Вона стрибнула на гілку дуба і крикнула:

- Усе зрозуміло! У даху дірка!

Лисичка та зайчик жваво принесли густих соснових гілок. Усі гуртом відремонтували дах. У хатинці відразу стало тепло. Гномик люб'язно запросив малюків на чай із варенням. Усі були щасливі.

                                                                                                                                  Єва Пацера, учениця 3-А масу
Допитливий Гномульчик

Були собі тато Гном та мама Гномуля. І був у них син Гномульчик. Жили вони в лісовій хатинці. Йшло діло до зими, тому задумали тато Гном і мама Гномуля почати підготовку будиночка до холодів. Але ні тато Гном, ні мама Гномуля не знали, як Це зробити. Тож син вирішив допомогти батькам. Пішов він до лісових сусідів дізнаватись, як вони готуються до суворих морозів.

Іде дорогою, коли це трапилася йому Білоччина хатина:

- Добрий день, Білочко! Підкажи, як ти хатинку готуєш до зими?

- Я утепляю двері, і холодний вітер не в змозі потрапити у хатинку крізь щілини.

- Дякую тобі! — сказав Гномульчик і пішов далі.

Крокує він, веселу пісеньку співає, коли це стоїть Зайчикова хатинка. Привітався гномик:

- Добрий день, Зайчику! Підкажи, як ти хатинку готуєш до зими?

- Я замінив старі вікна на нові, тепер мороз не потрапить до моєї хатинки.

- Дякую тобі! — промовив малий і пішов далі.

За старою березою побачив він Ведмедикову хатину:

- Добрий день, Ведмедику! Підкажи, як ти хатинку готуєш до зими?

- Я встановив автономну систему опалення, це дає мені змогу економити енергію.

- Дякую тобі, — вигукнув Гномульчик і побіг додому.

Усі енергоощадні секрети він розповів батькам. Ті скористалися всіма порадами й підготували оселю до лютої зими. Відтоді зажили вони у своїй хатинці в теплі та злагоді.

                                                                                                                                Михайло Рябовол, учень 3-А класу
Як гном Енергоеконом зимував

До лісу, де мешкає гном, завітала зимонька-зима. Всюди лежить білий пухнастий сніг.

Гном ретельно підготувався до зими: назбирав купу сухих гілок, щоб узимку топити піч, заклеїв усі вікна, аби тепле повітря не виходило, насушив багато ягід, горіхів, грибів, лікарських рослин та зібрав мед.

Щоранку він прокидається, вмивається холодною водою, обтирається снігом та робить гімнастику. Снідає гарячим чаєм із медом та запашним хлібом.

Потім прибирає сніг біля своєї домівки та підгодовує лісових звірят. По обіді гном вирушає на прогулянку, з якої ніколи не повертається з порожніми руками — завжди несе сухі гілочки, щоб обігрівати дім.

Увечері, коли в оселі тепло й затишно, а в печі потріскує вогонь, до Енергоеконома приходять лісові гості. Він пригощає їх ласощами, розповідає цікаві історії та читає казки. Так і минають довгі зимові вечори.

Скоріше б весна!

                                                                                                                                  Давид Данилейко, учень 3-А класу
Як гном Енергоеконом зберігав тепло в оселі

У далекій чарівній країні був старий дрімучий ліс. Мешкали в ньому казкові герої, які не знали, що таке холодна зима. Серед них, у своїй старенькій хатинці, жив і маленький гном. Усі його любили й поважали, зверталися по поради, бо дуже вже кмітливий та винахідливий був малий.

Якось дізналася про гнома зла чаклунка та дуже позаздрила йому, бо вважала, що розумнішої, ніж вона, не існує. Довго думала, як накапостити Енергоеконому, та вирішила скувати ліс холодною зимою, щоб усі мешканці загинули від морозу. «Тоді вони згадають про мене і прийдуть по допомогу», — подумала чаклунка.

Розгулявся в лісі вітер, покрутилося листя та трава, вкрилися інеєм дерева та земля. Покрилося крижаною плівкою джерельце. Полетів сніг пухнастий, білий, а мороз такий, що всі затремтіли. Дуже холодно в хатинках, снігові шапки на гілках.

Зібрався люд увесь казковий під хатинкою у гнома, щоби порадитись, як зігріти будинки. Енергоеконом згадав казку про зиму, яку йому розповідав дідусь. Він запевнив усіх, що це не надовго, але треба утеплити житло, щоб пережити люті морози. Гном навчив усіх зачиняти двері, утеплювати стіни, заклеювати вікна й тепло вдягатися.

За той час, поки господарювала зима, мешканці полюбили цю пору року завдяки винаходам гномика. А коли дізналися, що це зла чаклунка зробила зиму, почали дякувати і їй. Зле серце не витримало й потепліло. Стало їй соромно за свої вчинки. Вибачилася вона перед гномом та пообіцяла бути доброю і повернути весну. Так гном отримав ім'я Енергоеконом, а чаклунка стала феєю Еколампулею. Іноді до неї приходять жителі лісу із проханням повернути засніжені пагорби. Тоді настає весела зима, адже всі заздалегідь до неї готуються, а на зекономлені кошти купують ковзани, лижі та сноуборди й галасливою юрбою розважаються та оздоровлюються.

Домашні улюбленці
Тема проекту. Домашні улюбленці
Навчально-дослідницький проект
Мета проекту: 
освітня: 
• формувати в учнів уявлення про різноманітність тварин;
• закріпити знання про значення тварин для людини;
• ознайомити учнів з життям та повадками собак, котів, декоративних птахів, риб, які найчастіше утримуються в домашніх умовах.
розвивальна: 
• розвивати в учнів практичні уміння та навички спостереження й догляду за життям тварин в куточку живої природи й удома;
• розкривати моральну, естетичну, пізнавальну й практичну цінність домашніх улюбленців.
виховна: 
• виховувати відповідальність за тих тварин, життя яких залежить від уваги і догляду за ними з боку людини.
Термін дії проекту: 10 днів.

Характеристика проекту:
• за домінуючою діяльністю: навчально - дослідницький;
• за тривалістю: середньої тривалості;
• за кількістю учасників: колективний;
• за характером контактів: у межах класу.
Учасники проекту: учні, учитель, батьки.

Шляхи реалізації проекту 

1. Залучити учнів та їх батьків до пошуку інформації про домашніх тварин.
2. Об’єднати дітей класу в групи за інтересами.
3. З допомогою дорослих зібрати інформацію про домашніх улюбленців, догляд за ними.
4. Провести цикл бесід:
 Котику біленький, котику сіренький…
 «Професії» собак
 Екскурсія до зоомагазину
 Спостереження за тваринами у живому куточку
5. Консультація для батьків «Як збирати матеріал по темі».
6. Оформити куточок «Вернісаж домашніх улюбленців».
7. Провести урок - презентацію «Які у тебе є домашні улюбленці?»».
8. Нагородження найдопитливіших дітей.


Обладнання: презентація, малюнки, фотографії (слайди) із зображеннями тварин: собак і кішок різних порід, папуг, морських свинок, хом’яків, акваріумних рибок, виставка книжок про собак, кішок, акваріумних рибок, пакети з – під їжі для тварин, грамоти для учнів та їх батьків.
ХІД УРОКУ


I. Організація класу. 
Ми всі веселі та кмітливі,
Серйозні та не пустотливі,
Допитливі, цікаві, чемні,
В розмові з старшими приємні.
Ми всі любимо природу:
Турбуємось про чисту воду,
Дерева, квіти доглядаємо,
Гілочок ми не ламаємо,
Про пташок узимку дбаємо.
II. Повідомлення теми та мети уроку. 
Сьогодні у нас незвичайний урок,
Сьогодні ми зробимо ще один крок
В країну Природу, в країну чудову,
Що нас чекає — нам ще не відомо.
— Сьогодні в нас, без сумніву, незвичайний урок. На нашому уроці присутні всім знайомі незнайомці.
— Кого ми називаємо домашніми улюбленцями?
— Відгадайте загадки.
Як маленький – дзявкотить,
Як великий – гавкотить.
Може дім охороняти
Та чужинців відганяти.
Давня вовкова родина,
Та найкращий друг людини. (Собака.) 
— Команда собачок готові? Займайте свої місця у вагоні потяга.
Ніжно лащиться до ніг,
Носить повідок від бліх.
Довгі вуса, хитрий хвіст,
Муркотіти має хист! (Котик) 
—Команда котиків готова? Запрошуємо і вас подорожувати на нашому незвичайному потязі.
Як веселка кольоровий,
має здібності до мови.
Слово птаху лиш скажіть,
він його повторить вмить. (Папуга) (Леся Вознюк) 
— Запрошуємо у вагон команду папуг.
Свинка, але не з хліва,
Мишка, та не польова.
Їсти просить і вночі -
Булку, хлібчик, калачі... (Морська свинка) 

—Команда морських свинок, займіть своє місце!

Народилось їх багато,
Є в них мама, є в них тато.
Менші, ніж заморські свинки,
Ці пухкі, малі тваринки. (Хом'яки) (Наталя Гуркіна) 

Що за хатка-дивина?
З скла прозорого вона.
Табунцями, як у річці,
рибки плещуться в водичці. (Акваріум) (Леся Вознюк) 

— Перше знайомство пройшло успішно.
— Виконуючи проект, кожна група мала своє завдання. А тепер ми з вами складемо частинки мозаїки, які утворять картину - підсумок нашого уроку. Згодні? Наш потяг вирушає у путь.
(Звучить стукіт коліс потяга) 
III. Робота над темою уроку. 
1. Станція «Бібліотека» (кожна група розповідає про свого героя) 

- Собака найвірніший і найвідданіший друг людини. Собаки бувають різними: службовими, мисливськими, декоративними і, на жаль, бродячими. До службових собак належить вівчарка.
— Вівчарки розумні, сильні. Вони служать на кордоні, охороняють заводи, склади, шукають злочинців і наркотики, допомагає пастухам випасати худобу.
Собаки допомагають і рятівникам, і пожежникам. Глухий далматинець на кличку Софі врятував п’ятирічку дівчинку, що тонула у річці.
—Мисливські собаки - гончаки, лягаві, лайки - допомагають людям на полюванні. Лайки є ще і їздовими собаками. Є ще декоративні породи собак: пудель, пекінес, мопс, чіхуахуа.
—Кішки - дивовижні тварини, ласкаві, ніжні, із шовковистою шерстю
й очима, що світяться вночі. Кішки мають витончений слух, вони чистухи— можуть умиватися кожної години. Ходять нечутно, бо при ходьбі
ховають кігті й наступають тільки на подушечки лапок. До Європи кішки потрапили з Єгипту. У давніх єгиптян кішка вважалася священною твариною. У нас кішок теж поважають. Є повір'я, що в нову хату спочатку потрібно запустити кішку. Це принесе господарям здоров'я і щастя в новій оселі. Кішки часто виступають акторами у цирку. В Росії є навіть «Театр кішок» під керівництвом Юрія Куклачова.
—Папуги – птахи, які прибули до нас з Америки та Австралії. Вони здатні наслідувати людську мову й голоси різних тварин. Найбільший серед них – ара. Його розмір від дзьоба до хвоста майже метр. Найбалакучіші – жовтоголові амазони. Вони можуть говорити до ста слів і багато фраз. А найрозумніший серед папуг – жако. З ним можна навіть розмовляти. Живуть папуги довго, навіть, у неволі доживають до 100 років.
—Морські свинки – добродушні й симпатичні тварини. Якщо до них турботливо ставитися, вони стають зовсім ручними. Незважаючи на свою назву, вони не є навіть далекими родичами справжніх свиней. На волі ця рослиноїдна тварина ховається у траві.
—Хом’яки - добре приручаються і живуть у домашніх умовах. Випускати цих звіряток у кімнату не рекомендується: надто великий ризик, що вони загубляться або потраплять комусь під ноги. Цікаво спостерігати за тваринкою. Наївшись, він набиває крупою, насінням або морквою защічні мішки й несе у гніздо. Так робить свої запаси й користується ними у розвантажувальні дні.
—Акваріумні рибки. Батьківщина золотих рибок — Китай. Китайські імператори тримали їх у своїх палацах і не дозволяли вивозити дорогоцінних рибок з країни. Вони вважали, що екзотичні рибки наділені магічною силою. Хто володіє такою рибкою, той володіє розумом, успіхом, має можливість здійснювати свої бажання.
2. Станція «Ігроленд» (учні імітують поведінку тварин) 

Знають всі давно, малята,
Любить котик пострибати,
Вигнути дугою спинку,
Потягнутись на хвилинку.

Цуценятко не дрімає:
Хвостик власний доганяє.
І вертить ним вліво – вправо -
Фізкультурні робить вправи.

Папужка теж не ловить гав:
Крильця в сторони підняв,
Вгору – вниз ними махає,
Наче в джунглях, він літає.

Хом’ячок і морська свинка
Роблять вправи фізхвилинки.
Їм на місці не сидиться,
Швидко бігають по клітці.

Рибки пірця піднімають
І повільно опускають
- Чи здорові ви, малята?
- Так! - Сідайте працювати

3. Станція «Ветлікарня» 

— Про що повинен подбати хазяїн, щоб його домашнім улюбленцям було зручно й комфортно у людській оселі?
—Собакам не можна давати шоколад, бо він отруйний для них. Не можна давати торти, печиво, цукор, бо це може викликати сльозотечу і нагноєння очей.
—Котам необхідне різноманітне харчування: м’ясо, риба, сир, вівсяні пластівці, вітаміни. У визначеному місці завжди повинна стояти мисочка з чистою водою.
—Клітка для папуги повинна бути простора й зручна. Птах має вільно махати крилами, не зачіпаючи стінок клітки. У клітці треба встановити поїлку, годівницю, купіль, мінеральний камінь та іграшки.
—Житло морських свинок тримати треба у чистоті, постійно міняти тирсу, покласти сіно. Бажано покласти у житло свинки великий камінь – з нього тваринка оглядатиме свої володіння і точитиме об нього пазури.
—Для хом’ячка клітка повинна бути металевою, бо він спритно гризе дерево. Треба, щоб у клітці були сіно і папір для гнізда. Важливо для тваринки більше рухалася, щоб не розтовстіти.
—Дуже важливо, щоб рибки не переїдали, а корм не залишався на дні. На сніданок давати сухий корм, на вечерю – живий. Регулярно треба міняти воду, але тільки частину, бо чиста вода шкідлива для рибок.
4. Станція «Чомусиків»
—Чому собаки махають хвостом?
Собаки махають хвостом у правий бік, коли чимось задоволені, а якщо їх щось не влаштовує, то їхній хвіст відхиляється вліво.
—Чому коти люблять ловити мишей?
В організмі мишей міститься багато сірки. А сірка необхідна котам для того, щоб їхня шерсть була густою і добре росла.
—Чому папуги мають таку назву?
У середні віки цих балакучих птахів жило багато у Ватикані. Там їх називали «папа галл», що означає «папський півень». Звідси і назва – папуга.
—Чому морські свинки не плавають?
Морські свинки – гризуни, живуть на суші далеко від моря. А морськими назвали за те, що привезли їх до нас із – за моря.
—Чому взимку хом’яки сплять?
Хом’яки – гризуни, в природному середовищі вони впадають у зимову сплячку, як їжаки, ведмеді і борсуки.
—Чому не можна підсаджувати маленьких рибок до дорослих?
Дорослі риби можуть прийняти малят за корм і з’їсти.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ 
1. Станція «Зоомагазин». 

Гра «Нагодуй тварину»
(Учитель демонструє пакети з – під корму для тварин, а діти «купують» - плескають у долоні, якщо це їжа для героя їхньої групи).
2. Робота у групах. Гра «Склади портрет героя». (Кожна група отримує малюнок котика (собаки, рибки, папуги, хом’ячка чи морської свинки), розрізаний на декілька частин. Необхідно швидко скласти із фрагментів малюнок)
3. Робота з підручником. Бесіда про відповідальність за домашніх тварин. 
—Чи зустрічали ви кішок і собак без господарів?
— Як називають таких тварин?
— Чи легко їм живеться?
— Серед бездомних собак і кішок зустрічаються безпородні й породисті, деякі навіть з ошийниками. Про що це свідчить?
— Чи хотіли б ви, щоб ваш улюбленець одного разу опинився у такому становищі?
— Що треба робити, щоб цього не сталося?
V . ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. 
Нагородження найактивніших учасників проекту.
— Як треба ставитися до тварин?
— Який найголовніший висновок зробили? (Ми несемо відповідальність за тих живих істот, життя яких залежать від уваги та догляду за ними з боку людини)
— Що ви можете розказати про поведінку своїх улюбленців? А може, ви знаєте якісь цікаві випадки з їхнього життя?
— Діти, я дякую вам за урок.

Література 
1. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 1 – 4 класи. – К.: Освіта, 2012.
2. Грущинська І. Планування уроків природознавства у 1 класі. – «Початкова школа», № 8, 2012.
3. Товстий В. П. Домашні улюбленці. – Х.:Промінь, 2010.
4. Квітка Л. У домі. – Х.: Ранок, 2006. 

ПРОЕКТ "ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ"
 І ЕТАП. ПІДГОТОВЧИЙ.
Визначення теми та завдань.

У чому полягає задум? Для чого це потрібно?
Зібрати інформацію про екологічні Виховувати любов до природи,
проблеми , про причини зникнення бажання захищати та оберігати її.
рослин і тварин, про необхідність
створення Червоної книги .

ІІ ЕТАП . ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ПОСТАВЛЕНОЇ МЕТИ .
Що я хочу зробити ? Зібрати інформацію про Червону книгу
України, рослини і тварини, які зника-
ють, причини їх зникнення.

Що буде головним результатом роботи? Урок – презентація.

ІІІ ЕТАП.ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ.
Клас поділяється на групи

І група 

Екологи
Поглибити екологічні знання, знання про значення екологічно чистого середовища для життя людей.
Збір інформації про наслідки «підкорення» природи людиною.

ІІ група
Флора
Зібрати інформацію про рослини які зникають, причини їх зникнення.
Збір інформації про рослини

ІІ група
Фауна
Зібрати інформацію про про тварин які зникають, причини їх зникнення
Збір інформації про тварини

ІV група
Червона книга
Зібрати інформацію про Червону книгу, її сторінки.
Збір інформації про Червону книгу Ураїни



V ЗАХИСТ ПРОЕКТУ 


УРОК – ПРЕЗЕНТАЦІЯ
Мета: Узагальнити знання учнів про значення природи у житті людей та їх вплив на навколишнє середовище, розкрити значення природоохоронної роботи у нашій країні, підвести дітей до усвідомлення необхідності зберігати, примножувати природні багатства; познайомити з Червоною книгою України., розкрити таємницю кольорових сторінок Червоної книги; виховувати любов та бережливе ставлення до живої природи.

Обладнання: Дитячий проект « Охорона природи – неодмінна умова її збереження. Червона книга України» , ілюстрації, малюнки , дидактичний матеріал для проведення ігор.

ХІД УРОКУ
1. Привітання
Діти, до нас сьогодні прийшли гості. Привітайтеся з ними і подаруйте їм свою посмішку, адже в нас не просто урок, а урок доброти.
До цього ми готувалися 4 тижні.
З чого ми починали? Згадаємо:
* вибрали тему, яка нас зацікавила;
* поділилися на групи;
* кожна група виконувала своє завдання, для цього ми:
- зверталися до батьків, до вчителя, до бібліотеки,
- вивчали статті в енциклопедіях,
- малювали малюнки,
- готували доповіді, реферати,
- вчили вірші.
А яким би ви хотіли побачити наш урок?
Мені дуже хочеться, щоб ви після цього уроку стали добрішими, уважнішими до своїх вчинків та вчинків ваших товаришів, щоб ви усвідомили необхідність збереження і примноження багатств природи. Думаю, що з вашою допомогою урок буде саме таким.
Отож бо починаємо!

2. Повідомлення теми і мети уроку
3 . Робота над темою уроку
1) Читання вірша
Все, що довкола тебе, -
Поля і гори й ріки –
Все на святій землі твоє
Від роду і до віку.
Це ліс, що піснею дзвенить,
Коли весна прилине.
Метелик, що на цвіт летить
Від кущика калини.
Гаряче сонечко вгорі,
А в нічку зорі ясні,
І клен крислатий угорі,
І зірочки прекрасні
Струмок і чисте джерело,
Моря і океани…
І небо, холод і тепло.
І дощики й тумани.
Верба, що сумно до ставка
Спустила довге гілля.
А в небі хмаронька легка –
Все це і є довкілля!
Он звір , он пташечка летить.
Жучок заліз на зілля.
Усе прийшло у світ, щоб жить,
Усе і є довкілля!

2) Слово вчителя 

Дякую! Людина – частина живої природи, яка живе серед природи і бере з неї все необхідне для життя: повітря, воду, продукти харчування, корисні копалини, ґрунт.
Колись давно люди брали від природи всього набагато менше. У них не було ні фабрик, ні заводів, ні сучасних жител. Життя давніх людей залежало від капризів природи. Наприклад, якщо полювання було невдалим, доводилося голодувати. Сильні морози чи засуха загрожували загибеллю.
Але поступово багато що змінилось. У людей з`явилися поля і ферми, заводи і тепле житло, машини і багато іншого. І людям здалося, що вони не залежать від природи, що вони сильніші за неї. Озброївшись могутньою технікою, люди вирішили, що можуть підкорити собі природу. Пройшов час і вони побачили, що це не так.
До чого привело це так зване «підкорення» природи розкажуть нам учасники групи «Екологи»

3) Виступ учасників І групи

Чи ми з природою єдині,
Чи вірно спрямували крок?
Ми кожну річку і горбок
Від лиха зберегти повинні!

Екологія – це наука., яка вивчає закономірності взаємовідношень суспільства і навколишнього середовища. Екологи вивчають питання охорони природи.

Земля дарує людям величезні багатства. Нас годують поля і ліси, луки і пасовиська. Добре було б зберегти дари Землі надовго. Та людина будує міста. Захоплюючи родючі землі, прокладає дороги, трубопроводи. Щоб видобути глину, пісок, вугілля, знімає верхній шар ґрунту в кар`єрах, будує шахти. Земля починає хворіти, висихати, давати менші врожаї.

Підкорення природи призвело до забруднення повітря і води, руйнування ґрунтів, загибелі лісів, зникнення багатьох видів рослин і тварин. І люди зрозуміли , вони тисячами ниток зв`язані з оточуючою природою і так само залежать від неї, як дерево від коренів, якщо вони доведуть природу до загибелі, той самі не зможуть жити

Це ми повинні знати і пам`ятати. Адже через деякий десяток років ми будемо дорослими і від нас залежатиме, чи буде здоровою наша планета, а отже і людина на ній.

Вчитель. Екологи нам повідомили, що люди втрутилися в природу і це негативно вплинуло на рослинний і тваринний світ.
Послухаймо учасників наступної групи.

4) Виступ учасників 2 групи.
І ні стеблинку, гілку чи травичку
Я не ображу: це – страшений гріх.
Бо в кожній з них живе тремка живинка,
Що світиться довірою до всіх!

Флора – давняя богиня,
Зелен – роду берегиня.
І вродлива й самовита,
Вся квітами оповита.
Розвіває квіти всюди.
Аби мали радість люди.
Отже:
Флора – це сукупність усіх видів рослин на планеті.

Рослини – це живі істоти, які ростуть на землі й у воді. Вони бувають найрізноманітні-шими: від крихітних водоростей до величезних дерев. Рослини – це основне джерело їжі та енергії для всіх інших форм життя на Землі. Відомо більше 500 тисяч видів рослин, які поділяються на вищі та нижчі.

Рослини дуже гостро реагують на забруднення середовища. Кількість їх зменшується, а деякі зовсім гинуть, зникаючи з лиця землі. Людина вирубує ліси. Деревину використовує на будівництво будинків, для виготовлення меблів, паперу або просто спалює. Причиною зменшення кількості рослин стало осушення боліт, розорювання степів. Багато рослин зовсім зникли через винищування їх людиною.

ВЧИТЕЛЬ. Тепер послухаймо учасників наступної групи .

5) Виступ учасників 3 групи.

Любіть тварин маленьких і великих,
В далекім лісі, поруч у селі.
Любіть усіх приручених і диких -
ми з ними не самотні на землі!
Фауна – це сукупність усіх видів тварин на планеті.
Тварин на планеті нараховується більше 2 мільйонів видів.

На відміну від рослин, які самі «виробляють» їжу із сонячного світла, тваринам потрібна їжа . Тварини поїдають рослини або інших тварин. Люди вирубали ліси, осушили болота. Не стало рослин, на стало чим живитися тваринам, де будувати житло, де ховатися.

Без лісу вітер легко здуває віками накопичений родючий шар, втрачають свій дім звірі та птахи.
Багато тварин зовсім зникли через хижацьке винищення їх людиною. Уже ніколи ніхто не побачить дикого бика, дикого коня.

ВЧИТЕЛЬ. Екологи стали бити на сполох: Зникають тварини, рослини. Вчені вивчають кількість яких тварин зменшилася, а які перебувають на межі зникнення. Що було зроблено, нам розкажуть учасники наступної групи.

6) Виступ учасників 4 групи.

Екологи і вчені створили Червону книгу.
Червона книга – це список рідкісних видів тварин та рослин, що перебувають під загрозою зникнення.
Уперше Червона книга була створена в 1966 році. У нашій країні видана в 1980 році.
Вона Червона тому, що червоний колір – це сигнал, який попереджає про небезпеку, що нависла над великим багатством природи.
В ній є такі сторінки:
Чорні;
Червоні;
Оранжеві;
Зелені.

Чорний колір – це колір трауру. На чорних сторінках записані назви тварин, які вже зовсім зникли з лиця Землі. Це – дикий кабан, біла куріпка, соболь.
На червоних сторінках записані тварини, які є рідкісними або перебувають під загрозою зникнення. Це – шульга, лісовий кіт, підсніжник.
На оранжевих сторінках відзначено ті рослини, і тварини, що можуть скоро зникнути. Це тритон карпатський, лелека, сон – трава, конвалія, пролісок.

УЧИТЕЛЬ. Діти, добре те, що люди не просто заносять до книги тварин та рослин. Люди почали працювали над збереженням і відновленням втрачених видів. Тому в Червоній книзі існують і зелені сторінки.

На зелених сторінках записані назви рослин і тварин, кількість яких збільшилась завдяки турботі людей. Це – зубр, дрофа, фазан, бабак.

7) Рослини і тварини нашої місцевості, які знаходяться під охороною.
Вчитель. Учасники 2 і 3 груп відстежили, які рослини і тварини нашої місцевості занесе-но до Червоної книги.
Але вони зашифрували їх назви.
а) Гра «Встав пропущені букви, що означають голосні звуки» і дізнаєшся, які рослини нашої місцевості занесено до Червоної книги
П * дсн * жн * к (підсніжник)
К * в * л * дн * пр * вськ * (ковила дніпровська)
С * н – тр * в * ( сон – трава)
Пр * л * ск * (проліска)
К * нв * лі * ( конвалія)
Б * рв * н * к ( барвінок)
Ф * * лк * з * п * шн * (фіалка запашна)
Р * ст зв * ч * йн * й ( фіалка звичайна)

б) Розповіді учнів про квіти – первоцвіти
Підсніжники – це перші квіти – усмішки рідної землі , користуються великим попитом, тому їх безжалісно зривають, викопують цибулини. Через це у багатьох місцевостях, де колись підсніжників було багато, вони зникли.

Сон – трава, це багаторічна трав`яниста рослина заввишки 10 – 40 сантиметрів. Через масове зривання на букети частина місцезростань зникла. Тепер вирощують їх у ботанічних садах.

Відгадайте: Стоїть тоненький хлопчик
Наче риска,
А зверху ліхтариків низка.
Так – це конвалія. Квітка, яка цвіте у квітні – травні. Її використовують для виготовлення ліків, одеколонів.

Відгадайте: У лісі на галявині синій вогонь горить. Що це? Так - це проліска. Проліска – рослина трав`яниста , невелика, до 20 – 25 сантиметрів висоти має два листочки, голе стебло. Квіточки складаються із 6 пелюсток. На Землі існує близько 92 видів пролісок.

Вчитель. Коли квітнуть ці квіти? Як їх називають? Чи можна ці квіти рвати?

7) Гра « Поміняй місцями склади, прочитай слова» і дізнаєшся, які тварини нашої місцевості занесено до Червоної книги.
КУСРАБ
ЛЕКАЛЕ
ВЕЛЬРАЖУ РИЙСІ
БАЖА РАСІ
КАББА
КАПІРУК РАСІ
ХВАДРО
НЬОЛЕ - КУЖ

4. Узагальнення і систематизація знань

8) Робота в групах.
Який внесок у справу охорони природи можуть зробити молодші школярі ? Виберіть правильні відповіді.
* Не ламати гілок дерев та кущів.
* Не пошкоджувати кору дерев
* Не рвати в лісі та на луках квітучих рослин
* Не ловити комах, не знищувати павуків, жаб., змій та вужів.
* Не ловити диких тварин і не забирати їх додому.
* Не руйнувати гнізда і не зачіпати їх, якщо натрапиш випадково.
* Не розводити багаття в лісі чи на луках.
* Не залишати сміття на природі, не викидати сміття у водоймища.

9) Гра « Вчимося любити природу»
Учитель промовляє фразу, а учні повинні сказати, любить або не любить людина природу чи ні і чому.
* Людина вийшла з лісу з букетом конвалій.
* Людина садить біля будинку дерева.
* Людина кинула недопалок у кущі.
* Директор заводу поставив очисні фільтри на труби.
*Водій миє машину на березі річки.
* Дівчинка кинула обгортку від морозива у сміттєвий кошик.
* Діти вішають на дерева шпаківні.
* Після відпочинку у лісі люди зібрали сміття.

10) Виступ шкільного бібліотекаря .
5. Підсумок уроку.
На цьому ми не закінчуємо свою роботу .Наша робота тільки починається. Ми і надалі будемо не тільки опрацьовувати питання охорони природи , але й самі будемо приймати у цьому посильну участь
 

file:///C:/Users/olga/Desktop/dnipro_-_golovna_richka_ukrajiny.pdf

Проект «Дніпро очима дітей»

«Реве та стогне Дніпр широкий», — писав Тарас Шевченко. Реве він і зараз, та тільки не чує його майже ніхто. Бо у позаминулому сторіччі ревів він у негоду від усвідомлення власної моці та сили, а зараз — тихо стогне від жахливих хвороб, що точать вени та рвуть жили сивого Славутича.
Значення Дніпра — найбільшої ріки в Україні — в духовному, економічному, соціальному та багатьох інших аспектах життя українського народу, в його становленні та розвитку важко переоцінити, однак екологічний стан славетної ріки давно викликає значне занепокоєння.
Повернути людей обличчям до проблем Дніпра, змусити кожного прислухатися до її голосу, внести свій, нехай маленький, але реальний внесок у подолання кризи на головній водній артерії України, — такою була мета нашого проекту.
Проект «Дніпро очима дітей» здійснювався Всеукраїнською екологічною громадською організацією «МАМА-86» в рамках кампанії «Питна вода в Україні» за підтримки гранту, наданого Центром досліджень міжнародного розвитку, Оттава, і за фінансової підтримки Програми ПРООН-ГЕФекологічного оздоровлення басейну Дніпра.
Активну участь у здійсненні проекту взяли і дорослі, і діти. Низку інформаційних матеріалів з найбільш актуальних проблем Славутича експерти винесли на сторінки календаря. Діти у віці від 6 до 16 років продемонстрували своє бачення стану Дніпра у малюнках, взявши участь у конкурсі «Дніпро очима дітей», що тривав з 15 травня до 1 вересня 2002 року. Для творчого опрацювання юним художникам було запропоновано 12 тем:
  1. З чого починається Дніпро?
  2. Кругообіг води в природі
  3. Вода — джерело життя на Землі
  4. Чорнобиль — наш біль
  5. Дніпро — головна водна артерія України
  6. Вода та здоров’я
  7. Відпочинок на Дніпрі
  8. Чарівний світ природи Дніпра
  9. Бережіть воду!
  10. Вплив діяльності людини на стан Дніпра
  11. Дніпро: минуле, сучасне, майбутнє
  12. Дніпро — ріка дружби та єднання народів 
За допомогою засобів образотворчого мистецтва учасники конкурсу відобразили своє розуміння важливості води як джерела життя на Землі, значення Дніпра як головної водної артерії України, обґрунтували необхідність берегти воду, проілюстрували зв’язок між якістю води і здоров’ям та впливом діяльності людини на стан Дніпра тощо. Чимало робіт розкривало теми «Кругообіг води в природі», «З чого починається Дніпро?», «Чорнобиль  — наш біль». Не залишилися поза увагою й історичні теми: «Дніпро: минуле, сучасне, майбутнє» та «Дніпро — ріка дружби та єднання народів». Багато робіт було присвячено темі «Відпочинок на Дніпрі», але рекордсменом за кількістю надісланих малюнків стала тема «Чарівний світ природи Дніпра».
У конкурсі взяли участь 356 дітей з усіх куточків України, які надіслали на конкурс 602 малюнка. Усі вони надзвичайно яскраві, талановиті, самобутні і демонструють небайдуже ставлення учасників конкурсу до стану довкілля взагалі, та глибоке розуміння дітьми проблем Дніпра, зокрема.

проект пташина їдальня


  1. 1. Актуальність проекту: : зимуючі птахи потребують допомоги людей у холодний період часу, потрібно дізнатися, чим їх можна погодувати. Завдання проекту: 1) розширити уявлення дітей про зимуючий птахів, види корму; 2) активізувати і розширити словник дітей з теми проекту; 3) розвивати навички пізнавально-дослідницької діяльності при пошуку інформації про зимуючих птахів, види корму, при реалізації проекту; 4) розвивати творчу уяву у процесі продуктивної діяльності дітей; створення і організація регулярної роботи пташиної їдальні на шкільній території; 5) формувати дбайливе ставлення до птахів у другокласників; 6) підвищувати екологічну культуру батьків учнів через надання допомоги дітям у реалізації проекту.
  2. 2. Очікувані результати: вміння презентувати свої результати спостережень, відображати їх в малюнках, розповідях, вміння об’єктивно оцінювати власну діяльність та діяльність однокласників. Попередня робота. Вивчення скоромовок, загадок про птахів, спостереження за осінніми явищами, бесіда про перелітних та зимуючих птахів, добір літературних матеріалів, прогулянка до лісу. Навчальні предмети :природознавство ,трудове навчання ,літературне читання Тривалість: 7 днів
  3. 3. І група “Художники” Про зимуючих птахів, друже, пам’ятай, Годувати взимку їх не забувай. Небагато треба їм, жменька лиш зерна, Лиш одна і не страшна буде їм зима. Скільки гине взимку їх, аж болить душа, Але в серці є для них крапелька тепла. В теплий край вони могли, в вирій полетіть, Та лишилися з людьми холоди терпіть. Ви привчіть в морози їх до свого вікна, Щоб весни вам принесла пісня їх дзвінка.
  4. 4. СИНИЦЯ ДЯТЕЛ ОМЕЛЮХ СНІГУР СОРОКАВІВСЯНКА ГОРОБЕЦЬКУРІПКА
  5. 5. ВІЛЬШАНКА ПОВЗИК КРУК СОВА ШИШКАРВОРОНА ЗЯБЛИКСОЙКА
  6. 6. Синичка – велика трудівниця. Готуватись до зимового голоду вона починає ще весною або влітку. І до зими ця маленька пташечка може назбирати і сховати до 15 кг насіння і зернят. Проте взимку не завжди їй вдається знайти схованку. Тому доводиться шукати їжу під снігом або харчуватися у годівничках.
  7. 7. Як це не дивно звучить, але чим більші морози, тим спокійнішими виглядають снігурі. Зазвичай вони літають невеликими зграйками до 10 осіб. У люті морози снігурі сидять нерухомо і лише час від часу «оживають», щоб з’їсти яку-небудь ягідку чи насіння. Особливо полюбляють снігурі ягоди горобини
  8. 8. Хоча горобчики і невибагливі у виборі їжі, проте взимку ці маленькі сірі пташечки потребують допомоги людини. Харчуються горобчики насінням, зерном, хлібними крихтами. Тому варто їх підгодовувати.
  9. 9. Цікаво спостерігати за зимівлею дятлів. Дятли можуть як відлітати у теплі краї, так і зимувати у рідних лісах. Зимують вони у дуплах, які самі й видовбують. Зазвичай дятли харчуються комахами, ягодами і насінням, але взимку їхній раціон значно звужується. Їх рятує насіння ялинових і соснових шишок. І попри невелику кількість їжі, дятли є дуже щедрими птахами і з легкістю можуть поділитися їжею з іншими пернатими.
  10. 10. ІІ група «Народознавці» Прислів’я про птахів •У всякої пташки свої замашки. •Видно птаха по пір'ю. •Видно птаха по польоту. •Всяка пташка свої пісні має. •Кожна птиця знайде свого Гриця. •Де багато пташок, там нема комашок. •Доспівалась пташка до зими, пришилося під стріхою зимувати. •Зав'яз пазурець — і пташці кінець. •Маленька пташка, та гострий дзьобик. •Ліпше пташині голодом у лісі, як при цукрі у багатій стрісі. •Ліпше пташці на зеленій вітці, ніж у пана в золотій клітці.
  11. 11. Що воно за дивна птиця? Світла денного боїться, Дзьоб гачком, великі очі І не спиться їй щоночі. - Ху-гу-гу! – вона співа. Відгадали? Це ж … сова
  12. 12. Б’ється, стука молоток, Поправляє нам садок. Відгадайте, діти, хто Має носик-долото? Ним комах з кори виймає, Про здоров’я лісу дбає? дятел
  13. 13. Цікава пташка у нас проживає. Животик жовтенький ця пташечка має. За море, у теплі краї, не літає. А з нами зимує для нас співає. Що це за птиця? Здогадались? Це - … синиця
  14. 14. Ростом він маленький, сірий, чепурненький. Справжній молодець. Хто він? горобець
  15. 15. Прикмети Горобці ховаються в гіллячка – на мороз або перед заметіллю. Ворона сидить вранці на верхівці дерева до хурделиці. Горобці ховаються під стріху – буде буря. Ворони взимку розкаркались – на заметіль
  16. 16. Скоромовки Строката сорока веселої вдачі: в садку, білобока, навприсядки скаче. Ворона проворонила вороненя. Летів горобчик, сів на стовпчик, прибіг хлопчик, утік горобчик. Хитру сороку спіймати морока, А на сорок сорок сорок морок. Сидів горобець на сосні, — Заснув — і упав уві сні. Якби не упав уві сні. Сидів би він ще на сосні. Летів горобець через безверхий хлівець, Вхопив гороху без червотоку.
  17. 17. ІІІ група “Науковці” Серед найпоширеніших кормів, що можна використовувати для підгодівлі птахів узимку можна назвати:
  18. 18. Годівничка Я ладнаю годівнички Для горобчика й синички, Для малого снігурця Крихт насиплю і пшонця. Прилітайте, друзі милі, Не лякайтесь заметілі!
  19. 19. ІV група «Конструктори» Годівнички можуть бути різними, з будь – яких матеріалів. Та пам'ятайте, годівничка повинна мати дах, щоб корм не намокав від снігу, дощу. Отвір в годівничці має бути достатньо широким, щоби пташка могла легко залізти в годівничку і покинути її. І найголовніше: корм треба класти щодня, в однакову годину – до самої весни, коли розтане сніг. Пташки, що звикли до вашої годівнички, не полетять шукати собі їжу – чекатимуть вас! І якщо ви не покладете корм – вони лишаться голодними.
  20. 20. Більше дізнайся про життя птахів: http://pustunchik.ua/ua/online- school/biology/zoology/zymuiuchi-ptahy-ukrainy http://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-zimuyuchih- ptahiv/





Календар учителя на 2017-2018 навчальний рік

Немає коментарів:

Дописати коментар