Блог вчителя початкових класів Муренко Ольги Михайлівни Кульчиєвецької ЗОШ І

НАЗУСТРІЧ ТОЛЕРАНТНОСТІ

Щастя-це коли всі кращі сторони

твоєї особистості передаються дитині.

Б. Окуджава.

У кожної людини своє щастя, воно має своє обличчя, свою душу, свій шлях. Щастя не можна купити, відняти, йому марно наслідувати, але його можна дарувати. Щастя живе в серцях, які відчувають любов і красу. Що таке щастя знають діти. Вони вміють дивитися на світ добрими, світлими очима, вміють радіти й дивуватися. Треба більше довіряти дітям . Вони вміють прощати. А вчитель повинен вміти визнавати свої помилки, адже у дітей у цьому віці загострене почуття справедливості. Педагог повинен бачити в дитині особистість, і сам теж має право залишатися людиною зі своїми достоїнствами і недоліками.

І це не закінчується разом з дитинством, а залишається назавжди для тих, хто з перших кроків зустрів чуйного, талановитого вчителя, який володіє великою духовною енергією. Велике значення у долі дитини має зустріч з тим, хто, помітивши дитячий захват, радість, зможе підтримати його, вказуючи кожному свій шлях.

Під час подорожі країною Знань під керівництвом талановитого, доброго провідника створюється той моральний фундамент, який збереже людське в людині в моменти життєвих випробувань.

Знання прав людини сприяє кращій підготовці дітей до участі у громадському житті свого шкільного співтовариства. Діти повинні знати про їхні власні невід'ємні права і важливості людської гідності. Людина, наділена правами, що усвідомлює їх значимість для себе, обов'язково бере на себе відповідальність за дотримання таких прав інших людей. Будь-якій людині потрібно знати, де закінчуються права одного, починаються права іншої. Наша педагогічна концепція будується на принципах толерантності.

Толерантність, як ніколи раніше, важлива в сучасному світі. Ми живемо у вік глобалізації економіки і все більшої мобільності, швидкого розвитку комунікації. Кожен регіон багатоликий, і тому ескалація нетерпимості і конфліктів потенційно загрожує всім частинам світу. Прояв толерантності, співзвучно повазі прав людини, не означає терпимого ставлення до соціальної несправедливості, відмови від своїх або поступки чужим переконанням. Це означає, що кожен вільний дотримуватися своїх переконань і визнає таке ж право за іншими. «Толерантність» - це здатність почути і зрозуміти іншу людину, - стійкість до стресів, наша терпимість по відношенню до ближнього. Найважливіша мета виховання толерантності полягає в утвердженні цінності людської гідності та недоторканності кожної людської особистості. Б.І.Хасан: «Толерантність - прийняття допущення буття Іншого так само як мого».

Цінності толерантності:

1. Повага і визнання прав іншої людини.

2. Прийняття і розуміння різноманіття культур нашого світу.

3. Рівність всіх людей незалежно від соціальної приналежності, статі, національності, віросповідання, віку.

Навчання толерантності включає наступні напрямки педагогічної діяльності:

1. Визнання прав інших на життя і гідність.

2. Доброзичливе осмислення присутності в своєму соціальному середовищі представників інших культур.

3. Визнання позитивних аспектів різноманітності.

4. Уміння цінувати конкретні прояви своєрідності та різноманітності людей.

Школа – один з найбільш підготовлених майданчиків для виховання і пропаганди толерантності. Саме школа може стати місцем зустрічі, інтеграції і співіснування представників різних культур, віросповідань і національностей, «полігоном» з формування нової моделі міжнаціональних відносин. Виховуючи толерантність, ми забезпечуємо мирне і продуктивне майбутнє нашої країни і всього світу. Формування толерантної свідомості підростаючого покоління дозволить їм у майбутньому бути успішними в суспільстві та подальшому житті. Виховання культури толерантності в дітей необхідне для того, щоб, подорослішавши, прийшовши в доросле життя, вони були озброєні розумінням цінностей не насильства, терпимості, вмінням поважати права і свободи іншої людини.

«Школа – територія толерантності» – таке гасло можна часто почути в останні роки, хоча нічого нового в цьому немає. З найдавніших часів і до наших днів заклади зберегли статус особливого суспільного інституту, цінністю якого були безкоштовність і доступність.

Протягом останніх 5 тисяч років на планеті сталося 14 тисяч війн, у яких загинуло майже 5 мільярдів людей. Після Другої світової війни в 70 країнах трапилося 130 збройних конфліктів і «малих» війн, в яких загинуло 20 мільйонів чоловік. За всю історію свого існування людство прожило у світі всього лише 30 років.

Згадаймо про трагічні для людства події: трагедія у Бабиному Яру в Києві, коли було за один день розстріляно 35 тисяч жінок, дітей і чоловіків тільки за те, що вони народилися представниками єврейської національності; день, коли пролунали вибухи в США і забрали життя тисячі людей тільки тому, що комусь не подобалися американський спосіб життя та політика американського уряду. На жаль, крім таких найжахливіших прикладів нетерпимості, яку люди виявляють один до одного, ми можемо часто стикатися з її проявами у власному житті.

Ми живемо в складний і неспокійний час. У сучасному суспільстві відбувається багато конфліктів — релігійних, міжнаціональних, воєнних. Ще недавно у нас на Україні були конфлікти між православними і греко-католиками; в незалежній Україні є багато партій різного спрямування; в наш час багато людей агресивних, недобрих одне до одного; газети і телебачення розповідають про жахливі події, коли батьки вбивають дітей, підлітки — один одного тощо. А причини занепаду нашої моралі ми пояснюємо, виправдовуємо економічною та екологічною кризами, недоліками ринкових стосунків, зубожінням тощо. Глобальні проблеми, що їх має розв'язувати людство, дедалі загострюються, а конфлікти стають усе не безпечнішими, і тому зростає усвідомлення необхідності співпраці людей і привабливість ідей толерантності. Ми дуже довго жили в тоталітарному суспільстві, й тому нам дуже нелегко, але й дуже важливо стати толерантними.

Ідеї толерантності стали актуальними не сьогодні. Стаття 1 Загальної декларації прав людини (1948 р.) проголошує: «Всі люди народжуються вільними і рівними у своїх гідності та правах». 16 листопада 1995 року держави – члени ЮНЕСКО прийняли Декларацію принципів толерантності. У 1996 році Генеральна асамблея ООН запропонувала щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний День толерантності. Символом толерантності визнано райдужний прапор.

Поняття «толерантність» сьогодні трактується дуже різнопланово. Перш за все, це терпиме ставлення до іншого, несхожого на тебе, прийняття іншої людини, інших думок і поглядів. Толерантність в перекладі з англійської – можливість почути іншого, зрозуміти іншого. Це мистецтво жити поруч з несхожим, спосіб вирішення конфліктів, мистецтво цивілізованого компромісу.

Толерантність — це основа свободи. Але Жан-Жак Руссо (французький просвітник XVII ст.) якось влучно зауважив, що «свобода — річ дуже смачна, але вона дуже важко перетравлюється». Ми з вами повинні вчитися користуватися благами свободи, адже наші руки і ноги ще не загоїлися від кайданів тоталітарного суспільства, а очі ще погано бачать після мороку в'язниці.

У всіх нас є багато спільного, чимало відмінного, але всіх нас об'єднує те, що ми всі — люди, що ми живемо на одній Землі, і нам слід жити так, щоб зберегти мир і спокій. Треба навчитися розуміти людей, любити їх і прощати, ставитися до них неупереджено, нехай вони в чомусь і відрізняються від нас самих.

Сьогодні ми з вами замислюємося: «Що таке толерантність?» Як нам поліпшити наше життя? І ми розуміємо, що свобода кожного з нас ґрунтується на солідарності всіх. У наш складний і не спокійний час ми мусимо поглянути одне одному у вічі й побачити Людину, знайти нові форми спілкування, створити нове суспільство, побудоване на взаєморозумінні. Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:

· бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;

· навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;

· цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;

· зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.

У світі поширюється рух за толерантність, бо вона є необхідною умовою миру і демократії. Наш український народ неодноразово виявляв свою терпимість до інакодумців, здатність до компромісу, вміння виходити із проблемних ситуацій. Толерантність не є вродженою рисою характеру, її потрібно виховувати в себе з дитинства. Людство втомилося від постійних воєн, які несуть лише втрати, нещастя та біль. Ми вчимося толерантності, щоб врятувати світ.

Ми живемо серед людей і повинні доброзичливіше ставитися одне до одного. Треба уміти зрозуміти людину й вибачити їй; бути дружелюбними; не робити іншим того, чого б ти не хотів для себе. А для цього необхідно викорінити зі своїх сердець зверхність, байдужість, упередженість. І тоді вас — щирих, добрих, сердечних — усі любитимуть і поважатимуть. І світ стане кращим!!!

Вступ я хочу закінчити словами німецького поета Гете: «Перед великим розумом я схиляю голову, перед великим серцем я стаю на коліна».

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1

ТРЕНІНГ «ТОЛЕРАНТНІСТЬ: ОБ’ЄДНАЙМО ЗУСИЛЛЯ»

Тренінг «Толерантність врятує світ» ставить за мету створення позитивної мотивації для укорінення в учнів толерантної поведінки.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТЕМИ: відсутність активної життєвої позиції учнів в плануванні пізнавальної діяльності; відсутність позитивної мотивації учнів старшого шкільного віку до самовдосконалення; низька готовність молоді до адаптації у сучасному житті; збільшення проявів агресивної поведінки молоді.

ОПИС ПРОБЛЕМИ. У сучасному суспільстві гостро стало питання про зневагу учнями та молоддю загальнолюдськими цінностями, порушенні особистих прав людини, нетолерантного ставлення дітей один до одного, яке проявляється у зарозумілості, зневазі, ігноруванні одних дітей іншими. У більшості випадків мова йде про вплив соціального фактору (відмінність у майновому становищі), наявність сталих стереотипів, неконтрольованість засобів мультимедіа, які несуть негатив, що формує у користувачів агресію, зневагу суспільними моральними цінностями. Особливо пагубному впливу наслідків науково-технічного прогресу підлягає молоде покоління, яке ще не сформувало чітку життєву позицію, тому поведінка підлітків часто стає копіюванням поведінки екранних героїв.

МЕТА. Формування в учнів установки на толерантну поведінку.

ЗАВДАННЯ:

1. Навчальні:

· Ознайомити учнів з поняттям «толерантність»;

· Розкрити характеристики толерантної та не толерантної людини;

· Порівняти способи поведінки сприйняття та несприйняття іншої людини;

· Навчити аналізувати ситуацію з позиції іншої людини.

2. Виховні:

· Виховувати толерантне відношення до особистісних якостей людей;

· Виховувати уважне відношення до себе та інших.

3. Розвивальні:

· Розвивати навички рефлексії;

· Розвивати здатність усвідомлювати свої почуття;

· Розвивати навички саморегуляції;

· Розвивати комунікативні навички.

МЕТОДИ: групова дискусія, ігрове моделювання, малюнковий.

ВІК УЧАСНИКІВ: 12 – 14 років

ОБЛАДНАННЯ: паперові обручі з підписами соціальних ролей, клубок ниток..

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ:

1. І етап – організаційний: створення психологічного комфорту в групі, знайомство учасників один з одним.

2. ІІ етап – формулювання теми заняття, основних завдань;

3. ІІІ етап - ігровий: система вправ.

4. Заключна частина : рефлексія заняття.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

І етап - організаційний

Учні заходять в клас. Займають місця (стільці розставлені по кругу). Вчитель вітається. Учні називають свої імена (вони написані на бейджиках) та відмінну якість. Вчитель робить акцент на важливості називати людей по іменам (одне з відомих правил спілкування).

Ведучий-вчитель розповідає про правила поведінки на занятті.

Правила поведінки:

· Довірливий стиль спілкування;

· Спілкування за принципом «Тут та зараз»;

· Щирість у спілкуванні;

· Конфіденційність всього того, що відбувається в групі;

· Активна участь в тому, що відбувається;

· Оцінюємо не учасника, а його дії та вчинки;

· Повага до того, хто говорить.

Вправа «Очікування»

На плакаті намальований кошик для врожаю. Учасникам пропонується на стікерах у формі листочків, які символізують паростки рослин, написати свої очікування від тренінга та «посадити» їх навкруги кошика.

ІІ етап – формулювання теми заняття, основних завдань.

Вчитель. Тема нашого сьогоднішнього заняття – толерантність. Що це значить? Це якість людини, яка включає: повагу інших людей, їх права бути не такими, як ми; визнання рівності всіх людей на землі; визнання того, що можуть існувати різні точки зору.

Отже, ми визначили, що толерантність включає визнання права людей бути іншими. А чим люди можуть відрізнятися один від одного? (відповіді: мовою, релігією, традиціями, віком, статтю, інтересами, думками, кольором шкіри, зовнішнім виглядом).

ІІІ етап – ігрове моделювання

Вправа «Лінійка»

Мета: усвідомлення характеристик толерантної та нетолерантної людини.

Вчитель:

- Давайте подивимось, чи зрозуміли ви, що таке толерантність. Біля дверей класу станьте ті, хто вважає, що для толерантної людини характерно «неприйняття, відчуження інших; уявлення про те, що ти, твоя країна, твої традиції краще інших». А біля вікна – ті, хто вважає, що для толерантної людини властиво абсолютне прийняття думки інших, відмова від своєї думки, своїх традицій. Ви можете посісти і проміжну позицію, ближче до того чи іншого полюсу (учні стають в класі згідно свого рішення, далі проводиться опитування окремих учнів про причину їхнього вибору).

Праві виявилися ті, хто посів проміжне положення, але ближче до вікна. Воно позначає, що толерантна людина може мати та відстоювати точку зору, але в той же час з повагою ставитися до думки інших.

А як поводиться толерантна людина? Вона дозволяє собі: зневагу, кепкування, упередження.

Позицію людини за відношенням до інших можна відтворити в наступних варіантах:

«Я хороший – ти поганий»;

«Я поганий – ти хороший»;

«Я поганий – ти поганий»;

«Я хороший – ти хороший».

Останній варіант відображає позицію толерантної людини. Тобто перший крок до розвитку толерантності – повага до себе, своєї країни, своїм традиціям.

Вправа на невербальну підтримку

Мета: розвиток кращих якостей учнів – бажання допомогти ближньому, бачити тих, хто потребує допомоги.

Учасники із заплющеними очима ходять по класу. Вчитель торкається до одного із учасників, а він у цей час промовляє сигнал SOS. Ті, хто знаходяться поруч, беруть його за руки, інші із заплющеними очима стають в «коло захисту».

Потім проводить інтерв’ю з тим, хто «терпить лихо» - що ти відчув, коли за твоїм сигналом до тебе підійшли «рятувальники»?

Вправа «Примірка соціальних ролей»

Мета: формування милосердя та емпатії (Емпа́тія (англ. empathy від (грец. patho) — співпереживання) — розуміння відносин, почуттів, психічних станів іншої особи в формі співпереживання) до різних соціальних груп.

Усвідомлення ступеня толерантності по відношенню до думки іншої людини.

Формування комунікативних навичок.

Учасникам групи анонімно одягають на голови паперові обручі з написами соціальних ролей (президент, банкір, бомж, директор школи, алкоголік, «панк», ВІЧ-інфікований, пенсіонер, олігарх та ін.)

Учасники повинні підходити один до одного та звертатися з проханнями, питаннями, але при цьому не називати соціальну роль, яку грає людина. Потім іде обговорення: чи комфортно почувались? Чи здогадувались про соціальний статус свого героя, якщо так, та за якими ознаками?

Наскільки ми терпимі до інших людей?

Вправа «Мостик»

Мета: формування здатності аналізувати ситуацію з позиції іншої людини. Формування механізмів соціальної перцепції: емпатії, ідентифікації.

На підлозі малюється вузька доріжка-«мостик», по якому з різних сторін повинні одночасно пройти два учня. Внизу під мостиком «річка». Учасники діляться на дві рівні групи і розходяться до різних «берегів».

Способи подолання «мостика» можуть бути будь-якими, але одна умова – учасники не повинні один з одним заздалегідь домовлятися.

Рекомендації вчителю: необхідно звернути увагу на способи взаємодії членів групи,і на те, яким чином досягається взаєморозуміння.

Потім обговорення: що можна сказати про способи подолання містка? Наскільки ми готові поступатися один одному? Чи часто таке відбувається в житті?

Вправа «Емблема толерантності»

Мета: узагальнення поняття толерантності з позиції групи, розвиток фантазії, експресивні здібності самовираження.

Учні об’єднуються в мікрогрупи. Їм пропонується самостійно намалювати таку емблему толерантності, яка б могла бути надрукованою на суперобкладинках, політичних документах, національних прапорах.

Представники кожної команди демонструють та пояснюють свої малюнки.

IV етап – рефлексія

Вправа «Очікування»

Ведучий роздає стікери, які символізують плоди – врожай. Він пропонує написати, чи справдились очікування. Потім учні по колу озвучують їх та прикріплюють до плакату в кошик.

Вправа «Клубок»

Вчитель пропонує зробити коло. За допомогою вправи підбиваються підсумки заняття.

Кожен учасник називає те, що сподобалось сьогодні, що нового взнали на занятті, що вдалося, що не вдалося зробити під час заняття і чому. Після чого клубок передається сусіду, і так, доти круг не буде замкнений.

Останнім учасником, якому передають клубок – вчитель, він каже слова подяки учням за їх активність.

ДОДАТОК 2

АРТ-ТРЕНІНГ «ЯКОГО КОЛЬОРУ ТОЛЕРАНТНІСТЬ»

Мета: формування у підлітків власної толерантної позиції шляхом впливі на його особистість предметів мистецтва

Обладнання: компьютер, проектор, презентації, музичні файли

Анотація:

Проблема толерантності є одною з найактуальніших для України, країни з великою кількістю різноманітних і не схожих один на одну культур, країни з великою кількістю проблем в міжкультурних відносинах. Серед завдань виховання толерантності школярів дослідники виділяють виховання учнів в дусі терпимості та поваги до інших культур. Більшість педагогічних робіт з толерантності виходять з «просвітницької позиції»: пояснення правильної ідеї толерантності та ненасилля. При такому вихованні випадає дуже важлива ланка – психологічна, внутрішньоособистісний зміст феномену толерантності, без розуміння якого, а також відповідних умов та механізмів його розвитку хоча б в загальному вигляді, важко очікувати створення ефективних педагогічних стратегій. В такому випадку підвищується ризик звести все до повчання та деклараціям на тему важливості та необхідності толерантності. Психологічний погляд на основи толерантності – це прояв свідомого та відповідального вибору людини, її власної позиції та активності у побудові певних відносин. Найбільш важливою є міжособистісна толерантність: толерантність як особливий спосіб взаємовідносин та міжособистісної взаємодії спілкування з іншим, як міжособистісний діалог. Розроблене тренінгові заняття є насиченим емоційним впливом на учасників через арт-терапевтичні, танцювально-рухливі вправи та рольову гру. Це зроблено цілеспрямовано - відомо, що ситуації підвищеної фізичної, моральної, емоційної напруги здатні викликати в людині істотні зміни, які дозволяють їй відчути свою справжню свободу (свободу бути людиною і чинити як людина), «приглушити» її егоценристську спрямованість, актуалізувати її істотні духовні якості, які могли бути не проявленими у повсякденному житті . більшість педагогів також відзначають виховний ефект ситуацій підвищеної складності, які прискорюють моральне формування учнів (М.М. Лещенко, В.О. Сухомлинський, І.Д. Демакова), які сприяють їх «соціальному загартуванню» ( П.Ф. Каптерев, М. Рожков), які дозволяють навчити дитину залишатися людиною у будь-яких умовах (Ж.Ж. Руссо). Спираючись на ці дослідження можна дійти висновку про необхідність створення таких ситуацій на цьому занятті з формування толерантності підлітків.

Завдання:

· Ознайомити учасників тренінгу з різноманітністю точок зору на поняття «толерантність», надати їм можливість виробити свою думку щодо питання толерантності;

· Допомогти учням усвідомити особливості ментальності, культури, національного характеру свого та інших народів, зробити висновок про універсальність основних людських цінностей та спільноту;

· Стимулювати розвиток особистісної толерантності підлітків трьома способами:

ü на основі рольової гри відбувається розуміння відмінності, схожості людей, необхідності єдності всіх національностей та прояву власного визначення толерантності;

ü з використанням кольорового асоціативного ряду, який дозволяє не тільки співвіднести характер нації з певним кольором, а й викликати внутрішні позитивні емоції до неї;

ü за допомогою експресивної форми (танок), який призводить до реагування учасників на негативні емоції та напруження, а також усвідомленню міжособистісних відносин через спеціально підібраний танцювальний репертуар;

ü малюванням тематичної мандали, яка дозволяє усвідомити та закріпити отриманий досвід толерантності.

Предмети мистецтва: мандали, народна музика 5 національностей, фотографії (альбоми), народне мистецтво (фольклор)

Очікувані результати:

· сформованість у підлітків власної, правильної точки зору на проблему толерантності, яка набулася шляхом засвоєння теоретичних та практичних навичок заняття через музику, демонстрацію фотографій, зображення мандали та використання елементів народного мистецтва (фольклору).

Попередня робота: підготовка вчителем шаблонів мандал, презентацій, підбірка прислів’їв, музики. Підготовка кожної групи тренінгу міні-повідомлень про представлену національність.

Хід тренінгу

І етап. Створення відповідної атмосфери, формування проблем тренінгу.

Вступне слово вчителя:

- Добрий день, шановні учасники тренінгу. Я рада вас бачити за цим круглим столом і хочу вам запропонувати згадати основні правила тренінгу (учасники називають правила). Мені дуже приємно, що ви пам’ятаєте ці правила. А тепер, на початку тренінгу, мені хочеться привітати вас зі святом – Днем міжкультурного діалогу.

- Що у вашому розумінні «міжкультурний діалог»? (у відповідях обов’язково є слова «толерантність», «толерантне відношення»).

- Де ви зустрічались з цими визначеннями?

- Що вони позначали?

Педагог дає наукове визначення толерантності

- Толерантність (від лат. tolerantia – терпіння) – у загальному значенні ослаблення чи відсутність можливості реакції на який-небудь несприятливий фактор в результаті зниження чутливості до його впливу. На індивідуальному рівні – це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також – особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань є умовою стабільності та єдності суспільств, особливо тих, які не є гомогенними ні у релігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах.

Після цього увазі підлітків надаються варіанти використання визначення толерантності:

В політиці толерантність трактується як повага до інших політичних ідей, партій, державний устроїв.

В культурі використовується як сприйняття творів різних за релігійними, історичними властивостями, а також як повага до культури інших народів.

В соціумі означає взаємодоповнюючу своєрідність різноманітних народів та інших соціальних груп. ПОВАГУ ДО ЧУЖИХ ЗВИЧАЇВ ТА ТРАДИЦІЙ.

- А тепер хочу запропонувати вам послухати, яке визначення має слово толерантність на різних мовах земної кулі:

в іспанській мові воно позначає здатність визнавати відмінні від своїх власних ідеї та думки;

у французькій мові – відношення, при яких допускається, що інші можуть думати та діяти інакше, ніж ти сам;

в англійській – готовність бути терпимими, поблажливими;

в китайській – дозволяти, приймати, бути по відношенню до інших великодушним;

в арабській – прощення, поблажливість, м’якість, милосердя, співчуття, прихильність, терпіння;

в російській – здатність терпіти щось або когось (бути витриманим, стійким, вміти миритися з існуванням чогось).

Питання для обговорення учасникам:

· Яке з визначень вам імпонує більше?

· Чому, на ваш погляд, в різних країнах визначення різні?

· А що об’єднує ці визначення?

· Чи актуальна проблема толерантності в наш час? Чому?

- Ви правильно відзначили, що питання толерантності в наш час є дуже гострим, тому що як і у всьому світі систематично відбуваються міжнаціональні конфлікти, які призводять до війн, тероризму, загибелі невинних людей. Я хочу показати мандалу «Примирення народів»,

Нехай вона буде символом нашого заняття, спрямуванням нашого руху до толерантності. Зараз ми не станемо «розшифровувати» її значення, тому що у подальшому будемо неодноразово повертатися до неї, вчитися її розуміти, усвідомлювати її зміст.

Демонструється мандала, дається час на сприйняття (1 хв)

- Які відчутті викликає це зображення?

ІІ етап. Активізація інтересу учнів, розширення їх знань про інші народи світу.

Рольова гра «Міжкультурний діалог». Робота в групах. Демонстрація кольорових презентацій (альбомів).

Вчитель пропонує учасникам перейти до рольової гри (моделювання зустрічі різних культур, де підлітки самі беруть на себе ролі представників різних культур та, намагаючись утримувати свою нову культурну позицію, вступають в «міжкультурний діалог. Акцент робиться на тому, що клас був поділений на 5 груп, які відповідають 5 умовним національним групам)

1. Червона презентація. Народи Закавказзя: грузини, азербайджанці, вірмени. Психологія червоного кольору: він сприяє ефективному запам’ятовуванню, стимулює нервову систему, активізує емоції, піднімає життєвий тонус особистості. До того ж, червоний колір створює відчуття безпеки, впевненості та позитивно впливає на пригнічений емоційний стан.

2. Оранжева презентація. Народи Середньої Азії: узбеки, казахи, таджики, киргизи, туркмени. Психологія оранжевого кольору: розкріпачує емоції людини, значно знижує його неприємні відчуття, допомагає пробачити іншу людину, відпустити нерозв’язну ситуацію, сприяє виникненню гарного настрою та оптимістичної позиції особистості.

3. Синя презентація. Народи Прибалтики: естонці, латвійці, латиші. Психологія синього кольору: він розвиває психічні здібності. «Очищує» мислення – звільняє від невпевненості, тривог та страхів, активізує інтуїцію, підводить до плавного прийняття правильного рішення. Також синій колір трошки «охолоджує» - знижує емоційність особистості.

4. Жовта презентація. Слов’янські народи: білоруси, українці, молдовани (згідно з історичними корнями цю націю було в вирішено помістити в категорію «слов’яни»). Психологія жовтого кольору: активізує позитивні емоції, звільняє від негативних, сприяє кращій концентрації думок, допомагає сприймати нові ідеї та приймати різні точки зору.

5. Зелена презентація. Росія та її малі народності: тюркські та алтайські, фінно-угорські народи Росії, євреї та інші національності. Психологія зеленого кольору: сприяє виникненню емпатії, допомагає у взаємодії людей між собою, формує гармонію у взаємовідносинах. Крім зазначеного, зелений колір володіє заспокійливою дією, стабілізує психічний стан.

- Шановні учасники! Перш ніж кожен з вас почне представляти «свою» націю, мені хотілося б показати вам презентації, які допоможуть вам здогадатися, про яку групу народів піде мова. Зверніть увагу на колір кожної презентації, співвіднесіть його з вашими внутрішніми відчуттями тієї чи іншої національної спільноти, спробуйте зрозуміти про що мова. Ще однією підказкою будуть предмети ландшафту місцевості проживання, традиційні символи країн у вигляді рослинності, фруктів та інші деталі. (Демонструються 5 презентацій по 1-2 хв кожна)

Кожна група розповідає про свою націю за планом:

· Національне вітання;

· Загальні відомості;

· Релігія;

· Національні особливості, основні традиції;

· Відомі люди-представники нації.

Прийом «РАФТ»

Назва є скороченням: Р (роль) – А (аудиторія) – Ф (форма) – Т (тема). Ідея є в тому, що учень обирає для себе роль представника нації, тобто розповідає текст не від себе, а від імені персонажу, старається максимально виразно та цікаво представити націю.

По закінченню рольової гри вчитель звертає увагу на мандалу «Примирення народів» та пропонує їм знайти всі кольори націй, зображених в презентації. Далі – обговорення гри:

- Які релігії ви знаєте? Різні віросповідання об’єднують чи роз’єднують людей?

- Національні особливості якого народу вам імпонують? Що захоплює вас в інших національностях?

- Добре чи погано, що ми всі різні? Чому?

Вправа «Прислів’я»

- В цій вправі пропоную до прислів’їв різних народів дібрати український аналог (ця вправа має за мету підкреслити подібні риси національностей):

· І гаряча любов стигне

Любов втікає, коли щастя немає

Вражда и дружба – сестры. (Кыргызстан)

От ненависти до любви – один шаг. (Россия)

· Як дбаєш, так і маєш

Где нянек много, там дитя безного. (Белоруссия)

У семи нянек дитя без глаза. (Россия)

· Хто два зайці гонить, жодного не здогонить.

Два арбуза не удержишь. (Кавказ)

За двумя зайцами погонишься- ни одного не поймаешь. (Россия)

· Чий корінь, того й плід.

От рябины яблок не жди. (Латвия)

От осинки не родятся апельсинки. (Россия)

· За один раз не зітнеш дерева враз.

Нерадивый дважды делает. (Татарская республика)

Семь раз отмерь – один отрежь! (Россия)

· Де тебе не просять, хай тебе там чорти не носять.

В чей обоз сел, те песни и пой. (Казахстан)

В чужой монастырь со своим уставом не лезь. (Россия)

· Більше діла, менше слів.

Больше знай, меньше болтай. (Татарская республика)
Больше думай, меньше говори. (Россия)

· Язик до Києва доведе, але там його доведеться прикусити

Тот не заблудится, кто спрашивает. (Эстония)
Язык до Киева доведет. (Россия)

- Діти, що ви помітили в цій грі з прислів’ями? (педагог підводить учнів до розуміння спільності народів в їх прагненнях, моральних якостях і т. ін..)

Знову робиться акцент на мандалу «Примирення народів», вчитель говорить про гармонійне співіснування всіх кольорів на ній, про їх нерозривний зв’язок та взаємодію. Проводить аналогія з народностями та національностями.

Вчитель підбиває підсумок, цитуючи великих людей:

· Національні риси не можна перебільшувати, робити їх винятковими. Національні особливості зближують людей, зацікавлюють людей інших національностей, а не вилучають людей з національного оточення інших народів, не замикають народи в собі.

Д.Лихачьов

· Наша істинна національність – це людство.

Герберт Джордж Уеллс

ІІІ етап. Самостійна робота з інформацією.

Вправа «Формула толерантності». Робота в групах.

Кожній групі треба викреслити в результаті «мозкового штурму» своє визначення толерантності. Попросити учасників включити в це визначення те, що на їх думку, є сутністю толерантності. Визначення повинно бути коротким та ємним. Після обговорення представник кожної групи ознайомлює з визначенням всіх учасників.

По закінченню обговорення в групах кожне визначення записується на дошці або на ватмані.

Обговорення.

- Що відрізняє ці визначення?

- Чи є щось, що об’єднує ці визначення?

- Яке з них більш вдале?

- Чи можливо дати одне визначення поняття «толерантність»?

Підбивається підсумок, що поняття «толерантність» має багато сторін та граней.

ІV етап. Експресивне закріплення теоретичних навичок, зняття емоційної напруги.

- Шановні діти, мені дуже приємно бачити наявність у кожного з вас своє точки зору, а зараз я пропоную вам трохи перепочити. Давайте потанцюємо!

Танцювально-рухлива вправа «Танок 5 національностей»

Прослухати по черзі фрагменти мелодій , спробувати впізнати їх національність і подумати, хто б міг танцювати під кожну мелодію, які повинні бути рухи?

1 мелодія: «Бариня» (російська народна) – Показуємо свій танок.

2 мелодія: «Литовська полька» (Литва)

3 мелодія: «Лезгинка» (Грузія)

4 мелодія: «Гопак» (Україна)

5 мелодія: «Мама Азія» (виконавець Mr. Credo)

Учасники танцюють «Танок 5 рухів». Ведучий починає, виконючи свої рухи, інші повторюють їх. Потім кивком голови ведучий показує комусь з учасників продовжити рухи, той в свою чергу передає іншому – і так по кругу.

- Музика закінчилась, зупинились, послухали тишу.

- Як б’ється серце, прикладіть руку до серця і послухайте його.

- Що сподобалось найбільш?

- Які рухи приємно було робити?

- Яка з мелодій найбільше сподобалась?

V етап. Використання отриманих навичок та умінь.

Позиція підлітків у відношенні до представників інших культур, яка формувалась протягом всього тренінгу у спілкуванні з однолітками, в проблемних ситуаціях, в міжкультурному діалозі, повинна бути відрефлексована ними. Рефлексія через арт-терапію дозволяє кожному з учасників зосередитися на своїх емоціях, відчуттях, прояснити для себе самого власне відношення до іншого.

Арт-терапевтична вправа «Малювання мандали «Дружба народів»

Вчитель звертає увагу на те, що на занятті підлітки багато пізнали, зрозуміли, сформували свою точку зору на питання толерантності. Пропонує кожному учаснику створити свою мандалу «Дружба народів», використовуючи будь-які кольори, форми, знаки. (Підготовлені шаблони учні вибирають самостійно). По закінченню малювання проводиться презентація учнями своїх робіт, яка супроводжується міні-роздумом про своє зображення та процесу його виготовлення.

Оформлення виставки «Дружба народів».

Примітка: ця вправа передбачає попереднє ознайомлення учасників з мистецтвом мандали. На запропонованому тренінгу з підлітками даються мандали першого рівня, тобто прості. Через зображені мандали проводить діагностика внутрішнього емоційного стану учнів.

VІ етап. Рефлексія заняття.

Вправа «На занятті я…»

Кожен з підлітків у колі продовжує фразу, яку почав вчитель та відображає свою точку зору.

Ритуал прощання «Побажання один одному»

МЕТОДИЧНІ ПОЯСНЕННЯ ДО ЗАНЯТТЯ

Це заняття є арт-тренінгом, тому що виховний та розвиваючий вплив у ньому здійснюється безпосередньо через предмети мистецтва: мандали (демонстрація та зображення), музичні твори, кольорові фотоальбоми-презентації, твори народного мистецтва (прислів’я), а також рольову гру. Вся арт-терапевтична діяльність заняття спрямована на формування в учнів стійкої толерантної позиції.

1. Вибір основних кольорів заняття зумовлений аналізом існуючих теорій кольору:

· З точки зору нейрофізіологічного впливу всі кольори та їх поєднання можна поділити на дві основні групи (дослідники Геринг, С.В. Кравков):

Група А. прості, чисті, яскраві кольори (червоний, синій, жовтий і т. ін..) – найбільш сильно впливають на психіку, стимулюють активність та дратують органи чуттів. Ці кольори гарно підходять людям зі здоровою та нестомленою нервовою системою, зокрема дітям.

Група Б. складні, мало насичені кольори (рожевий, бежевий, коричневий, сіро-фіолетовий та ін.) - заспокоюють психіку, тому вони так подобаються дорослим зі стомленою, перевантаженою нервовою системою. Але разом з тим, складні кольори викликають складні суперечливі емоції, тому не підходять дітям.

· З точки зору психології кольору, психолог Карл Флехингаус та психіатр Макс Люшер, у діагностиці пропонують використовувати 8 кольорів (червоний, жовтий, зелений, синій, сірий, фіолетовий, чорний, коричневий). Однак, ці автори не рекомендують користуватися наступними кольорами6 чорним та сірим (чорний – заперечення кольору, сірий – нейтральний, безколірний), а також фіолетовим та коричневим («темні та неживі кольори, які не відображають основні психологічні потреби»)

· З точки зору використання кольорів спектру, в який традиційно входять наступні кольори: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий, покажу інтенсивність кольорового впливу на особистість:

ü Тонізуючий вплив: червоний, оранжевий, жовтий;

ü Заспокійливий вплив: синій;

ü Нейтральне положення: зелений;

ü Пригнічувальний вплив: фіолетовий (тому не був використаний на занятті)

Таким чином, вивчивши та проаналізувавши вищезазначені точки зору, для оптимального впливу на емоції учнів, були відібрані наступні кольори: ЧЕРВОНИЙ, ЖОВТИЙ, ЗЕЛЕНИЙ, СИНІЙ, ОРНЖЕВИЙ, СИНІЙ.

2. В процесі відображення учнями мандал, навпаки, РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ використання всіх кольорів, яким учасники віддають перевагу. До того ж, за результатами їх творчості, завдяки кольоровому розмаїттю зображених мандал, можна сказати про емоційний стан особистості.

3. Послідовність кольорових презентацій повинна зберігатися в такому вигляді, який є в ході тренінгу, з метою попередження стомлюваності учасників кольоровим впливом (активні кольори «розбавляються» заспокійливими та нейтральними).

4. Танцювально-рухлива вправа проводиться не тільки для викиду негативної енергії, а й сприяє рефлексії та особистісному росту учнів, бо ще з давніх часів відомо, що танець здатен впливати на індивідуальну свідомість, трансформувати її, «дати вихід внутрішньому через зовнішнє» (А. Стрк, А. Гиршон). Образний зміст вправ – це змодельований символічно вираженей емоційний стан людини, способи її взаємодії з оточуючим світом. Мелодії підібрані не просто відповідні до певної національності, які активують інтерес та емоційний тонус учасників, але й різні за темпом. Тому на занятті бажано притримуватись послідовності музичних творів, вказаних у занятті.

5. Завершувати танцювально-рухливу вправу необхідно зворотним вербальним зв’язком. Це сприяє інтеграції фізичних та емоційних компонентів особистості учасників.

6. Тренінг - досить складне заняття в плані емоційної наповненості елементами арт-терапії через предмети мистецтва. Але заняття не викликає емоційної та фізичної стомленості у підлітків, тому що протягом всього заняття відбувається зміна видів діяльності, а також проводяться вправи, які допомагають від реагування негативних емоцій та релаксації.

7. Це заняття потребує значної підготовки вчителя, але є ефективним в своїй практичній реалізації з формування толерантності у

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Алексашкіна Л.М. Шкільні курси загальної історії: уроки толерантності// Викладання історії та суспільствознавства в школі. – 2003.

2. Альцева Т.П., Зимівець Н.В., Голоцван О.А. та інші. Вирішувати нам – відповідати нам: Посібник. – К.: Навчальна книга, 2002р.

3. Базима Б.А. Психологія кольору. Теорія та практика. – СПб.: Речь, 2005.

4. Бетти Э.Риэрдон. Толерантность – дорога к миру. – М.: Изд-во “Бонфи”, 2001.

5. Битянова М., Вачков И. Встреча со вселенной: Игра на развитие толерантности для старшеклассников // Первое сентября. - 2002. -74

6. Выготский Л.С. Психология искусства. — М.: Искусство, 1968.

7. Голикова Н. С. Формирование толерантности у школьников - Санкт-Петербург, 2009 г.

8. И. Иттен «Искусство и цвет», Ростов, «Феникс».

9. Кінкулькін А.О. про толерантність в курсі суспільствознавства// Викладання історії в шоколі. – 2002.

10. Кисельова М.В. Арт-терапія в роботі з дітьми. Керівництво для дитячих психологів, педагогів, лікарів та спеціалістів, які працюють з дітьми. – СПб.:Речь, 2006.

11. Книгге А. Об обращении с людьми / Пер. с нем. Я. Лангена; Предисл. Р. Позе; Худ. А. В. Куманькова.- Дубна: Феникс, 1994.- 325 с.

12. Крисько В. Етнічна психологія, М.: 2007.

13. Купер М., А. Мэтьюз «Язык цвета», ЭКСМО, 2002г

14. Курганова М. Про нетерпимість до толерантності. – 2003.

15. Морозов Н.В. Про формування толерантної поведінки учнів//Викладання історії в школі. – 2005.